На розгляді Верховної Ради України знаходиться законопроект №2110 від 10.09.2019 «Про публічні електронні реєстри». Головним комітетом для нього визначений Комітет з питань цифрової трансформації. Законопроект у жовтні 2019 року ухвалений Верховною Радою в першому читанні та наразі готується до другого.
Про це «Судово-юридичній газеті» повідомив народний депутат України та член вищезазначеного комітету Єгор Чернєв.
За його словами, основна філософія законопроекту полягає в тому, щоб органи виконавчої влади могли обмінюватися даними між тими реєстрами, володільцями яких вони є. Це спростить взаємодію між ними, а також між громадянином та виконавчою владою. Громадяни не повинні збирати купу довідок для державних органів — ті повинні це робити самі. У людини має бути одна точка входу. Не має одне міністерство чи один орган посилати людину в інший орган, оскільки обидва вони представляють державу. Держава володіє цією інформацією, тож її органи повинні між собою якось комунікувати, а не ганяти людину з одного міністерства в інше.
Законопроект визначає систему публічних електронних реєстрів, законодавчі вимоги до публічних електронних реєстрів, реєстрової інформації, а також принципи, організаційні, інституціональні, процесуальні та фінансові засади їх існування і взаємодії.
Систему публічних електронних реєстрів складатимуть:
Запровадження даного законопроекту за рахунок заборони дублювання даних та можливості обміну інформацією дозволить щонайменше на 15% скоротити витрати на супроводження реєстрів, а також значно підвищити якість і швидкість надання адміністративних та інших державних послуг.
Проведення оптимізації кількості електронних реєстрів дозволить значно зменшити витрати державного бюджету на створення нових реєстрів та підтримку існуючих.
Законопроект вводить принцип екстериторіальності для державної реєстрації об’єкту реєстру. Тобто реєстрація буде здійснюватися незалежно від місця розташування такого об’єкту.
Використання реєстрової інформації при наданні адміністративних послуг стане обов’язковим.
Інформація про об’єкти реєстрів, яка внесена до відповідного реєстру, вважатиметься достовірною та офіційною і буде використовуватись державними органами при здійснення ними повноважень, а також фізичними та юридичними особами при вчиненні правочинів.
Державний реєстратор стане публічним реєстратором, а самі реєстри планують побудувати таким чином, щоб вони знаходилися між собою у безперервній електронній (технічній та інформаційній) взаємодії у режимі реального часу.
Здійснення інформаційної взаємодії реєстрів буде здійснюватися за допомогою системи електронної взаємодії.
Крім того, на базі Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів буде створено Реєстр публічних електронних реєстрів (Реєстр реєстрів).
До правопорушень у сфері реєстрів законопроект відносить:
Законопроект було схвалено Комітетом з питань правової політики та Комітетом з питань інтеграції України з Європейським Союзом.
Проте зауваження до нього висловило Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України.
За висновками ГНЕУ, з тексту законопроекту не вбачається достатніх механізмів для реалізації принципу гарантування державою та держателями реєстрів об’єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності реєстрової інформації.
Поза детальною регламентацією залишаються питання забезпечення безпеки функціонування електронної інформаційної взаємодії та відповідальності за відповідні порушення в цій сфері.
Можливість спрощеного доступу до різних реєстрів, що містять вичерпну інформацію, має ризик зростання незаконної зацікавленості до неї сторонніх осіб. Уразливість реєстрів від неправомірного втручання може призвести до порушення прав як фізичних, так і юридичних осіб, що може стати неспівмірним із користю від прийняття цього Закону.
ГНЕУ вбачає невдалим покладання повної відповідальності на суб’єктів ведення реєстрів та держателів, технічних адміністраторів, оскільки несанкціоноване втручання в роботу реєстрів, використання інформації, в тому числі щодо особи, у різних цілях можуть не перебувати в причинно-наслідковому зв’язку з діями суб’єктів ведення, держателів та технічних адміністраторів реєстрів. Крім того, в подальшому встановити особу, винну у вчиненні правопорушення щодо несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем, не завжди може бути можливим.
Головне управління вважає сумнівним (з точки зору гарантування доступу до реєстрів та захищеності інформації) надання саморегулівним організаціям прав щодо ведення реєстрів та доступу до інформації на рівні з іншими суб’єктами ведення реєстрів.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, як зміниться судочинство у випадку ухвалення Закону про працю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.