Оновлене керівництво НАЗК: перші кроки

Після призначення 15 січня 2020 року нового голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова вже за тиждень агентство мало нових заступників — Івана Преснякова та Романа Сухоставця. Також призначена нова очільниця Департаменту з питань запобігання політичній корупції Ганна Єрмілова. Швидкість кадрових змін в агентстві стала можливою в результаті ухвалення у жовтні минулого року президентського закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції», яким форма врядування в НАЗК змінена з колегіальної на одноосібну. Відтепер голова агенції самостійно формує команду і несе повну відповідальність за результати діяльності цього державного антикорупційного органу.

«Одним із основних принципів, на який ми будемо орієнтуватися в нашій роботі, — це прозорість і відкритість», — обіцяє Олександр Новіков.

Перші кроки

За перший тиждень своєї роботи нова команда НАЗК демонструє оперативне входження у курс справ і вже здійснює перші кроки із вдосконалення існуючої структури агентства та наявних механізмів діяльності.

«В агентстві була відсутня будь-яка система внутрішнього контролю. Ми її зараз будуємо, — повідомив «Судово-юридичній газеті» голова НАЗК. — Крім того, серед першочергових завдань стоїть повноцінний запуск Автоматизованої системи перевірки декларацій. Сама система була запущена ще у січні 2019 року. Результати цієї перевірки надходять у відділ повної перевірки. Тут ми так само хочемо впровадити автоматичний розподіл. Наразі Мін’юст повернув нам Порядок автоматичного розподілу на доопрацювання. Коли його затвердять, ми забезпечимо технічну можливість і почнемо повноцінні перевірки».

Що стосується подальших кадрових змін у агентстві, то вони неодмінно будуть, але за необхідністю. На думку заступника голови Івана Преснякова, тут не вийде історія з чистого аркуша.

«НАЗК є органом, який давно функціонує, і там є штат. Це кілька сотень людей, які роблять свою роботу. Оцінку цій роботі ми зможемо дати трохи пізніше. Після того, як ця оцінка буде зроблена, стане зрозумілим, де є вакансії, де сильні сторони, а де слабкі. А через те, що це працюючий орган, ми не можемо застосувати принцип, що у нас є пауза, зупинка, всі розійшлися зі своїх робочих місць, і у нас якісь нові конкурси. На жаль, так тут не вийде. Таким чином, на майбутнє, закон дуже чітко говорить, що є посади заступників голови, керівника апарату і його заступників, на які голова призначає особисто. Решта посад державної служби заповнюється або за конкурсом, або за переведенням. У рамках цієї норми закону і будемо діяти», — зазначив він.

Нова стратегія

Для кожного заступника голови Національного агентства визначені сфери відповідальності.

До сфери відповідальності Романа Сухоставця віднесено роботу підрозділів, які здійснюють перевірки декларацій та моніторинг способу життя, а також сферу контролю за фінансуванням політичних партій.

А от відповідальність за формування ідеології НАЗК покладена на Івана Преснякова. Також цей заступник відповідатиме за моніторинг дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, і за взаємодію з громадськими організаціями.

«З самого початку, коли створювалася команда, був фокус на те, що це командна робота, і що ми разом працюємо над досягненням спільного результату. Звичайно, є персональна відповідальність за ті чи інші проекти, але завжди йдеться про роботу команди як щось цілісне. Зараз сформована, як мені здається, потужна динамічна команда, колеги розуміють одне одного з півслова. Та історія, що кожен член НАЗК тягнув діяльність у свій бік, — тут цього абсолютно немає. Навпаки, є чітке розуміння спільних пріоритетів. Існує також взаємодопомога різних департаментів та напрямків», — коментує він.

У сфері ідеології, наголошує Іван Пресняков, очевидним пріоритетом, стратегічним напрямком номер один є розробка нового проекту Антикорупційної стратегії.

«Бажано зробити це якомога швидше. Адже зараз фактично стратегії немає. У минулої сплив термін. Крім того, попередній склад НАЗК не зміг сформувати проект, який задовольнив би Верховну Раду. Тому тут у нас є певний провал. Від наявності затвердженої стратегії залежить розробка щорічних державних програм і більш системне впровадження антикорупційної політики. Які будуть пріоритети цієї стратегії — це питання для дискусії. Нещодавно громадськість презентувала певний варіант стратегії. Зав’язалася дискусія про те, наскільки стратегія має бути сфокусована на конкретних пріоритетах, або такою, що охоплює всі сектори. Це зараз питання відкрите. Ми буквально у найближчі дні маємо визначитися з концепцією і рухатись далі. В принципі, команда авторів вже зібрана», — поділився подробицями заступник голови НАЗК.

Раціональний підхід

Засвідченням відкритості, що декларується новим керівництвом НАЗК, і першим публічним заходом стало обговорення з представниками громадських організацій Порядку проведення конкурсу з формування Громадської ради при Національному агентстві, а також Положення про саму Громадську раду.

Як пояснив голова агенції Олександр Новіков мету зустрічі, урядова постанова №952 про порядок формування Громадської ради при НАЗК, ухвалена 20 листопада 2019 року, містить низку недоліків, зокрема, обмежує коло учасників, які можуть взяти участь у конкурсі, і тому потребує вдосконалення.

«Ми самі ініціюємо перед урядом питання для того, щоб максимально розширити можливість участі в конкурсі всіх громадських організацій, які працюють у сфері інтересів Національного агентства», — сказав він.

На його переконання, важливість Громадської ради при НАЗК полягає в тому, що, згідно з чинною редакцією Закону України «Про запобігання корупції», вона буде брати участь в роботі конкурсної та дисциплінарної комісій НАЗК, розробці деяких документів Національного агентства.

«Ми хочемо, щоб ці документи були максимально раціональними і дозволили Національному агентству ефективно виконувати свої функції», — підкреслив голова НАЗК.

Модератор зустрічі Іван Пресняков додав, що функція Громадської ради — бути конструктивним критиком, можливо, трошки опонентом, і в цьому сенсі — помічником.

Як відомо, до складу Громадської ради мають увійти 15 представників від громадських організацій, які мають як мінімум дворічний досвід діяльності у сфері запобігання та протидії корупції, і мають підтвердження реалізованих проектів. Кожне ГО може подати не більше трьох кандидатів, з урахуванням афілійованих ГО.

Напрацьовані пропозиції певних змін презентував Антон Марчук — експерт, залучений до діяльності НАЗК.

Дискусія стосовно виборів представників громадськості до складу Громадської ради точилася навколо основних можливих моделей:

• через ідентифікацію унікальності голосів за кандидата за допомогою адреси електронної пошти або номера телефону;
• через ідентифікацію унікальності голосів за кандидата за допомогою використання Електронного цифрового підпису (ЕЦП) або системи верифікації громадян українськими банками — «BankID».

Думки присутніх розділилися, адже перший варіант не гарантує повної відсутності несанкціонованого втручання, а другий — ще не дуже розповсюджений серед громадян.

Також представників громадськості хвилювали питання підтвердження ГО своєї антикорупційної діяльності та які види і періодичність антикорупційних заходів вважатимуть прийнятними.

Пропонували ще розробити чіткі критерії афілійованих організацій, адже попереднє визначення, що це організації, в яких спільні керівники, не завжди відповідає змісту, закладеному у термін.

Щодо змін до Положення про Громадську раду, то громадські активісти жваво цікавилися питанням автоматичного вибуття зі складу ГР через пропуск певної кількості засідань (у ГР при НАБУ це робиться при відсутності на двох засіданнях поспіль). Присутні висловили і побажання, щоб більшість питань діяльності Громадської ради поступово переносилася в онлайн, а також, враховуючи відсутність державного фінансування, щоб була передбачена можливість залучати міжнародну технічну допомогу, залишивши при цьому норму про безоплатність роботи членів Ради.

Було очевидним, що обидві сторони — громадські активісти та представники НАЗК — були задоволені результатами зустрічі.

«У будь-якому разі ми не хочемо запроваджувати надмірне регулювання роботи Громадської ради. Банка павуків — це не той підхід, який ми хочемо сповідувати. Думаю, на цих зборах ми продемонстрували повну готовність до співпраці. Наше бажання — запустити процес відкрито. Від громадських організацій чекаємо найкращих кандидатів, які чесно будуть голосувати. Нам не потрібен орган, який буде ручним. Нам потрібне конструктивне опонування, підказка та зворотний зв’язок», — підсумував Іван Пресняков.