В Українському кризовому медіа-центрі проходить круглий стіл на тему «Загублені» в Парламенті — ініціативи, на які чекає бізнес». Захід покликаний виокремити проблеми і стратегію, яка необхідна для розвитку і ведення бізнесу в нашій державі.
15:08 «У лютому очікується подальше вдосконалення електронного кабінету платника податків, аби взаємодіяти з податковою справді можна було зі смартфону. Крім того, готуються довгоочікувані зміни для ФОПів — скасування обов’язкової паперової книги обліку для «спрощенців» — неплатників ПДВ та можливість вести облік у будь-якій зручній формі для інших категорій. Нарешті ФОПам не доведеться більше робити вигляд, що вони ведуть ці паперові книги щоденно, а державі — що вона їх контролює», — анонсував зміни Ярослав Железняк.
14:58 Олександр Борняков наголосив на необхідності державної підтримки ІТ-компаній: «Оскільки якщо вони будуть працювати в рамках українського правового поля і платити всі податки, то не будуть конкурентноздатними».
14:52 Борняков вказав на той факт, що український електронний підпис не синхронізований зі світом, тобто є чинним лише на території нашої держави.
14:48 «В частині, яка стосується цифровізації держави та послуг для бізнесу, багато що вже зроблено. Однак ще більше попереду — гармонізація українського законодавства з Європейським кодексом електронних комунікацій, законодавче врегулювання електронних довірчих підписів та багатьох інших цифрових інструментів, подолання цифрової нерівності, робота з публічними політиками у сфері кібербезпеки...» — відзначив Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації України, і додав, що головна задача міністерства — стовідсоткове надання послуг в електронному режимі.
14:27 Любомир Чорній, керівник напряму з покращення бізнес-клімату Програми USAID «Конкурентоспроможна економіки України», на початку заходу відзначив: «За останніх шість років в парламенті було зареєстровано майже 3000 законопроєктів економічного спрямування. Частина із них містить хороші ідеї і добре опрацьована, а їх прийняття було б корисним для бізнесу. Дуже важливо не втратити ці напрацювання і не забути про них. Саме тому наша програма вирішила підтримати ініціативу з опрацювання і повторної реєстрації тих законопроєктів, які можуть справити найбільший вплив на покращення бізнес-клімату в Україні».
Фахівці ЦГЕ здійснили скринінг законопроєктів економічного спрямування, зареєстрованих у Верховні Раді України впродовж 2014–2019 років. «Законодавчі ініціативи розглядалися з точки зору потенційного масштабу регулювання, галузей економіки, можливого впливу на бізнес-клімат. За результатами скринінгу всі законопроєкти розділено на ті, що можуть мати позитивний та негативний вплив на розвиток бізнесу», — зазначила експерт ЦГЕ Наталія Балдич.
Серед учасників заходу присутні: