Операції з криптовалютами відтепер перевірятиме фінансовий моніторинг: Маркарова пояснила, що це означає

Як відомо, питання регулювання ринку криптовалют в Україні довго знаходилося в підвішеному стані.

Втім, перед Новим роком, 27 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (законопроект №2179 від 25.09.2019), яким криптовалюти віднесли до активу (активи — кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права).

Крім того, операції з криптовалютами відтепер перевірятиме фінансовий моніторинг. Що це означає для ринку віртуальних активів, в інтерв’ю MC.today пояснила Міністр фінансів Оксана Маркарова.

«Згідно з оновленим законом, відтепер в Україні під фінансовий моніторинг підпадають операції з віртуальними активами. До переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей. В тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалютами.

Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі у криптовалютах на суму більше 30 тис. грн в еквіваленті, вони мають перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт у відповідь має надати вичерпну інформацію про походження і призначення своїх віртуальних активів.

Якщо така операція здаватиметься підозрілою, про неї необхідно повідомити у Державну службу з фінансового моніторингу.

Все це треба для того, щоби переконатися, що клієнт не отримав ці кошти незаконним шляхом.

Держфінмоніторинг має доступ до аналітичного продукту, який дозволяє проводити розслідування джерел походження криптоактивів і напрямів їх використання. Тобто служба розслідує операції з криптою, і є вже чимало успішних кейсів, які були презентовані у тому числі на міжнародному рівні.

Зупиняти операції зараз неможливо, але можливо блокувати криптогаманці і вилучати незаконно здобуті криптоактиви. Це можна зробити, отримавши доступ до приватних ключів криптогаманця за результатами проведених комплексних розслідувань.

Але це не означає, що суб’єкт фінансового моніторингу — банк чи інша установа — кожного разу має перевіряти і допитувати одного і того самого клієнта, який проводить одні і ті самі операції з криптовалютами.

Клієнту один раз треба буде пояснити, чим він займається, що він робить і звідки в нього віртуальні активи. Ця інформація збережеться в банку або в іншій фінансовій компанії, і допоки не виникне підозрілих дій з рахунком, клієнта чіпати не будуть», — зазначила вона.

Що стосується питання легалізації криптовалют в Україні, Оксана Маркарова пояснила, що криптовалюти внесли в закон про фінансовий моніторинг і «отак почали процес впровадження їх у легальне поле згідно з європейськими директивами і рекомендаціями FATF».

«Кожна країна по-своєму вирішує, як саме вона буде регулювати цей сектор. Хтось визнає криптовалюти квазівалютами, хтось — товаром. При Комітеті цифрової трансформації ВРУ створена міжвідомча робоча група, яка упродовж наступних чотирьох місяців має розробити спеціальний закон про регулювання обігу віртуальних активів в Україні.

Ми не маємо офіційної статистики, тому що не регулюємо віртуальний сектор, але експерти вважають, що обсяг криптовалют, який належить українським громадянам, на досить високому рівні.

Звичайно, метою державного фінансового моніторингу є перешкоджання відмиванню і легалізації коштів, в тому числі й через криптовалюти. Але я думаю, що наші злочинці і корупціонери досить консервативні і досі тримають кошти здебільшого у готівці. Тому у легалізації криптовалют я бачу можливості для розвитку цієї галузі у нашій країні, а не загрозу», — зауважила міністр.