Законодавець змінить норми, які регулюють порядок укладення попереднього договору

11:30, 21 января 2020
Регулювання попереднього договору Цивільним та Господарським кодексами відрізняється, що породжує проблеми.
Законодавець змінить норми, які регулюють порядок укладення попереднього договору
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Законодавці планують змінити визначення попереднього договору. З цією метою народні депутати подали в Раду законопроект №2762 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення положень про попередній договір)»

Законопроектом вносяться відповідні зміни до статті 635 Цивільного кодексу України та статті 182 Господарського кодексу України з метою їх гармонізації та, як наслідок, створення сприятливих умов для забезпечення функціонування такої правової конструкції, як попередній договір.

Проектом закону пропонується скасувати встановлений чинним законодавством термін «не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору», протягом якого суб’єкт господарювання зобов’язується укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Необхідність цього нардепи пояснюють наявністю в законодавстві України багатьох колізійних та суперечливих норм щодо регулювання попереднього договору.

Зокрема, це стосується поняття форми договору, його істотних умов, суперечливості правового регулювання інституту попереднього договору Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України. Невизначеність у законодавстві веде до проблем у практиці при застосуванні таких договорів.

У діючому законодавстві питання договірного забезпечення укладання майбутнього договору врегульовано в статті 635 Цивільного кодексу України та в статті 182 Господарського кодексу України:

1) Попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (ЦК)У.

Частиною 1 статті 635 Цивільного кодексу України передбачено, що законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Таке обмеження на даний час встановлено тільки щодо суб’єктів господарювання (юридичні особи, фізичні особи — підприємці), які, згідно з частиною 1 статті 182 Господарського кодексу України, зобов’язуються укласти основний договір у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору.

У попередньому договорі має міститися строк укладення основного договору, інакше попередній договір втрачає своє значення, причому цей строк не має бути занадто тривалим, а тому вказівку Господарського кодексу України щодо граничного строку доцільно було б запозичити і для цивільного законодавства.

2) В попередньому договорі сторони повинні встановити умови основного договору, а якщо такі умови не встановлені попереднім договором, вони погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Відповідно до Господарського кодексу України, попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.

Таким чином, попередній договір за Цивільним кодексом України може бути визнано чинним, навіть якщо в ньому відсутні вказівки з приводу предмета, ціни та інших істотних умов, навколо яких ґрунтується основний договір. Але в цьому випадку ставиться під сумнів саме значення такого попереднього договору, який може не пов’язувати сторони жодними чіткими умовами щодо укладення майбутнього договору.

3) Попередній договір у цивільному праві укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена — у письмовій формі. У господарському праві це питання вирішується зовсім інакше — до укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

На перший погляд, прив’язка форми попереднього договору до основного є досить логічною, адже центральним, кінцевим результатом та основною метою вступу сторін у договірні відносини є укладення основного договору. З іншого боку, така норма породжує чимало труднощів та незручностей практичного характеру.

4) На відміну від Господарського кодексу України, Цивільний кодекс України не встановлює можливості суб’єктів вимагати укладення основного договору в судовому порядку.

Таким чином, виникає багато питань щодо можливості забезпечення виконання попереднього договору. Цивільне законодавство передбачає лише один негативний наслідок невиконання сторонами умов попереднього договору — відшкодування збитків, розмір яких, як свідчить судова практика, доводиться вкрай важко.

Підходи щодо можливості застосування видів забезпечення виконання зобов’язань до попереднього договору є неоднозначними.

Але варто зазначити, що хоча конструкція попереднього договору і є особливою, проте все ж ця конструкція є договором. Попередній договір є одним із видів цивільно-правових договорів, а тому його порушення загалом має викликати для сторони-порушника наслідки, подібні наслідкам порушення звичайного зобов’язання.

Також можливість встановлення у попередньому договорі умови про забезпечення виконання зобов’язання обґрунтовується закріпленим у законодавстві принципом свободи договору, можливістю сторін відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, якщо в цих актах прямо не передбачена заборона такого відступу або якщо зі змісту таких актів чи із суті відносин між сторонами не випливає обов’язковість для сторін положень зазначених актів.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Кабінет міністрів створить «Фонд майбутнього», який буде адмініструвати економічні паспорти українців.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Ростислав Москаль
    Ростислав Москаль
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Сергій Бурлаков
    Сергій Бурлаков
    член Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Олена Петренко
    Олена Петренко
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду
  • Юлія Філонова
    Юлія Філонова
    суддя Сумського апеляційного суду