Кабмін пропонує удосконалити порядок формування списку присяжних

Законопроекти №2709 та №2710 щодо вдосконалення порядку формування списку присяжних та забезпечення їх участі у здійсненні правосуддя подані до Верховної Ради за ініціативи Кабінету Міністрів України.

Так, законопроект №2709 передбачає спрощення порядку формування списку присяжних шляхом виключення місцевих рад з процедури його формування та покладення такого обов’язку на територіальні управління Державної судової адміністрації України з використанням інформації, що міститься в Державному реєстрі виборців.

Проектом закону пропонується рекомендувати Державній судовій адміністрації України затвердити порядок формування списку присяжних.

Крім того, запропоновано доповнити статтю 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положенням, згідно з яким члени органу, що здійснює дисциплінарне провадження відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не можуть включатись до списків присяжних.

Нагадаємо, наразі порядок формування, затвердження та перегляду списку присяжних визначено положеннями статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують список присяжних.

У разі неприйняття місцевою радою протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб.

Ініціатори законопроекту зазначають, що при застосуванні вищевказаного порядку формування та затвердження списків присяжних існує проблема тривалого процесу їх формування та затвердження.

Разом з тим, Кабінет Міністрів ініціював подання законопроекту №2710 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддя».

Пропонується запровадити розгляд кримінальних проваджень, у яких за вчинення злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого — колегіально судом у складі трьох суддів (крім випадків, передбачених частиною дванадцятою статті 31 КПК).

Автори законопроекту наголошують: «Запровадження розгляду справ судом присяжних стосовно усіх тяжких кримінальних правопорушень наразі є передчасним. Впровадження суду присяжних повинно здійснюватися поступово, що дозволить запровадити дієвий засіб здійснення правосуддя.

За результатами аналізу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, було виокремлено категорію особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання понад десять років, як такі, що мають найвищий рівень суспільної небезпеки серед цієї категорії справ та запропоновано розгляд цієї категорії справ судом присяжних. Проектом Закону пропонується покласти на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Такі рішення приймаються простою більшістю голосів (стаття 391 КПК в редакції проекту Закону)».

Законопроектом пропонується встановити право відводу присяжного та процесуальне рішення про заміну вибулих присяжних. Також визначаються права та обов’язки голови присяжних, порядок усунення присяжного та порядок здійснення наради суду присяжних, коло питань, які необхідно вирішити щодо кожного злочину. Передбачається звернення головуючого до присяжних з напутнім словом.

Нововведення також стосуються правової регламентації вердикту присяжних.

КПК України планується доповнити статтею 391-3, відповідно до якої вердиктом є проголошення головою присяжних рішення присяжних на підставі опитувального листа щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого. Автори законопроекту пропонують встановити порядок складення та проголошення вердикту та визначити дії суду після його проголошення.

Виключається право апеляційного оскарження вироків, ухвалених на підставі вердикту суду присяжних. «Вироки суду присяжних, у порядку  передбаченому Главою 31 КПК України, можуть бути оскаржені лише в частині призначення покарання, звільнення від покарання та від його відбування, розв’язання цивільного позову та вирішення питань про судові витрати».

Проект закону розроблено Міністерством юстиції України на виконання підпункту 1 пункту 20 Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року №1393-р.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що обвинувачений має право на розгляд кримінального провадження щодо нього в суді першої інстанції судом присяжних.

Крім того, ми повідомляли, що Кабмін ініціював зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».