Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 24 грудня розглянув справу №758/1861/18 та встановив, чи може керівник товариства (директор) звернутись до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
З матеріалів справи стає відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю щодо припинення трудових відносин.
Свої вимоги він обґрунтовував тим, що у 2012 році на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ його призначено на посаду директора. У 2017 році позивач написав заяву про звільнення із займаної посади директора за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до положень чинного законодавства та статуту ТОВ, прийняття рішення про звільнення з посади директора відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
26 червня 2017 року відбулися загальні збори учасників ТОВ, проте у зв`язку з відсутністю кворуму рішення про його звільнення не прийнято.
З урахуванням наведених обставин позивач просив суд визнати припиненими його трудові відносини із ТОВ.
Рішенням Подільського районного суду в задоволенні позову відмовлено.
Київський апеляційний суд задовольнив позов та скасував рішення суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевим судом помилково зазначено, що ефективним способом захисту є зобов`язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора за власним бажанням, оскільки таке рішення суду фактично не можливо виконати у разі незгоди на проведення загальних зборів учасниками товариства. Враховуючи те, що суд визнав незаконним рішення загальних зборів ТОВ, у позивача не було можливості звільнитися належним чином.
Судді ВС зауважили, що суд першої інстанції не взяв до уваги судову практику розгляду аналогічних категорій справ, яка є сталою та відповідно до якої ефективним способом захисту у таких справах є визнання трудових відносин припиненими, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.
Також Верховний Суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач як директор ТОВ не вчинив необхідних дій щодо свого звільнення, зокрема, винесення наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки про звільнення із займаної посади на підставі такого наказу.
Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.
ВС підкреслює, що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.
Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту його прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, належним чином оцінивши всі надані сторонами докази та встановивши всі обставини справи, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин.
ВС касаційну скаргу залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду — без змін.
Також ми повідомляли, чи можуть бути предметом оскарження ухвали слідчого судді щодо питань, не передбачених КПК.