Велика Палата вирішила виключну правову проблему щодо перебігу позовної давності

10:00, 7 января 2020

Початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника.

Велика Палата вирішила виключну правову проблему щодо перебігу позовної давності

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему по справі №914/3224/16.

Проблема полягала у визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах щодо витребування майна від добросовісного набувача.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати ВС, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав на необхідність вирішення питання щодо застосування судами положень статей 256, 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності у правовідносинах, що регулюються ст. 388 ЦК України, а саме — з моменту, коли особа довідалася (або могла довідатися) про момент порушення її права, тобто з вибуття майна із власності або користування чи з моменту набуття майна особою, у якої це майно перебуває на час подачі позову.

За результатами розгляду справи Велика Палата ВС дійшла висновку, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника.

При цьому Суд зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.

Суддя-спікер Великої Палати ВС Лариса Рогач пояснила, що позивач посилався на порушення, які були допущені при вибутті цього майна із комунальної власності. Такі порушення відбулися понад 15 років тому. Велика Палата вирішила, що початок відліку строку позовної давності почався з того моменту, коли майно вибуло із комунальної власності і відмовила у задоволенні позовних вимог.

За обставинами справи прокуратура доводила, що можна кожного разу з укладанням нового договору купівлі-продажу позиватися з вимогою про витребування набутого добросовісно майна. Прокурори вважали, що такі вимоги можуть подаватися через 10,15, навіть 20 років. У такому випадку це суттєво впливає на принцип непорушності права володіння майном. ВП ВС визначила, що не може щоразу виникати нова позовна вимога та заново відраховуватися позовна давність щодо кожного нового набувача.

Раніше ВП ВС дійшла висновку, що один орган державної влади не може звертатися з позовом до іншого державного органу

Автор: Сергей Студенников