ВС встановив, чи стягуються зі страхової компанії у разі прострочення страхової виплати 3% річних та пеня

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 11 грудня розглянув справу №761/6406/16-ц та встановив, що у разі прострочення страхової виплати зі страхової компанії стягується, окрім самої виплати, 3% річних за весь період прострочення, а також пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що 10 серпня 2015 року у с. Згорани Любомльського району Волинської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi 100 під керуванням особи_3 та автомобіля Fiat Scudo під керуванням особи_4. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Цивільно-правова відповідальність особи_3 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «Європейський страховий союз».

ПрАТ «Європейський страховий союз» виплатило особі_1 страхове відшкодування у розмірі 34 325 грн, а згідно з висновком експерта, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Fiat Scudo становить 45 500 грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 10 175,09 грн.

Частково задовольняючи позов особи_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що з урахуванням висновку експерта та положень статей 22, 29, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 10 175,09 грн. Разом з тим відсутні підстави для задоволення вимог особи_1 про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки вини страховика у невиплаті вищевказаної суми немає. Страхове відшкодування у розмірі 34 325,75 грн було обраховане страховиком на підставі звіту про оцінку автомобіля з вирахуванням франшизи і податку на додану вартість.

Висновок ВС

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

ВС наголошує, що грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору — страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. У зв`язку з чим доводи страхової компанії в цій частині є безпідставними.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 7 червня 2017 року №6-282цс17 та підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Також судді ВС підкреслюють, що у пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Крім того, судді підкреслюють, що у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Враховуючі обставини справи, ВС задовольнив касаційну скаргу представника особи_1.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про підстави для розстрочки виконання рішення суду: постанова КЦС ВС.