Глобальні тенденції кримінального права: що думає Папа Римський

У Ватикані 15 листопада 2019 р. пройшов ХХ Конгрес Міжнародної Асоціації Кримінального Права «Кримінальна юстиція та корпоративний бізнес». Українська делегація була вперше представлена як національна група.

Перед учасниками з доповіддю про сучасний стан кримінального права виступив Папа Римський Франциск. Безумовно, така тема доповіді може здатися несподіваною для очільника католицької церкви. Проте основною її тезою був зв’язок між кримінальним правом, соціальними злочинами та християнським баченням справедливості.

Тези виступу очільника Ватикану зводилися до наступного.

Про актуальний стан кримінального права

Глава католицької церкви вважає, що кримінальне право ввібрало у себе різні знання, пов’язані з деякими юридичними проблемами, аби ще краще виконувати служіння у карній сфері. Проте праву не вдалося уникнути загроз, які в наш час нависли над демократіями та повноцінним функціонуванням правової держави.

З іншого боку, є загроза, що кримінальне право починає приймати виключно спекулятивний образ.

Про виклики, які постають перед кримінальним правом

Перший — це ідолопоклонство ринку. Немічна, вразлива людина є беззахисною перед інтересами обожнюваного ринку, які стали абсолютним правилом. Сьогодні деякі економічні сектори користуються більшою владою, ніж самі держави: це реальність, яка стає ще очевиднішою в часи глобалізації спекулятивного капіталу.

«Принцип максимізації прибутку, відокремлений від будь-яких інших зауваг, призводить до моделі виключення, яка жорстоко поводиться із тими, хто в даний час переживає соціально-економічні труднощі, в той час, як майбутні покоління приречені, аби сплачувати екологічну ціну», — наголосив Папа.

Він додав, що в таких обставинах перше, над чим повинен замислитись кожен юрист нашого часу, — те, як він може своїми знаннями протидіяти цьому феноменові, що піддає ризику демократичні інституції та сам розвиток людства.

Серед прямих викликів, які сьогодні постали перед кожним фахівцем з кримінального права, Папа назвав необхідність стримування каральної ірраціональності, яка виявляється, серед іншого, у масовому ув’язненні, переповненні та тортурах у в’язницях, свавіллі та зловживанні з боку тюремного персоналу, розширенні сфери покарання, криміналізації соціального протесту, зловживанні превентивним ув’язненням та відкиненні найелементарніших процесуальних гарантій.

Зупинився голова Ватикану і на ризиках кримінального ідеалізму. На його переконання, одним із найбільших сучасних викликів кримінальної науки є подолання ідеалістичного бачення, яке намагається ототожнити обов’язкове із дійсністю. Адже накладення санкції не може бути морально виправданим лише бажанням зміцнити довіру до нормативної системи та зміцнити очікування, що кожен індивід бере на себе якесь зобов’язання у суспільстві та поводиться відповідно до того, як від нього очікують. Тому кримінальне право не може не брати до уваги елементарні дані нашої дійсності.

Про соціальну шкоду економічних злочинів

Одним із частих упущень кримінального права, що є наслідком вибірковості покарання, виявилася незначна увага (або взагалі її відсутність) до злочинів, скоєних впливовими людьми. Мова йде, зокрема, і про макрозлочинність корпорацій.

Світовий фінансовий капітал є джерелом тяжких злочинів не лише проти власності, а й проти людей та навколишнього середовища. Йдеться про організовану злочинність, що несе відповідальність, серед іншого, за надмірну заборгованість держав та розкрадання природних ресурсів нашої планети.

Архієрей вважає, що кримінальне право не може стояти осторонь, коли панівне становище використовується для експлуатації інших та завдає шкоди колективному добробуту. Йдеться про злочини проти людства, якщо вони призводять до голоду, до бідності, до вимушеної міграції і до смерті з причини хвороб, екологічних катастроф чи етноциду корінних народів.

Про сучасні проблеми, які вимагають вирішення

Папа Римський бачить наступні проблеми, що загострилися за останні роки:

• зловживання триманням під вартою;
• мимовільне стимулювання до насильства;
• культура відторгнення та ненависті;
• фальсифіковане правозастосування.

Крім того, Папа підкреслив, що звернення до «податкового раю» як до засобу, що служить для приховування різних злочинів, часто не сприймається як корупція та організована злочинність.

Аналогічно, масові явища привласнення державних коштів залишаються непоміченими або зводяться до мінімуму, ніби вони є просто конфліктом інтересів. Тому він закликав фахівців кримінального права дослідити ці проблеми.

Про мету кримінального права

На думку Папи Римського, основна мета кримінального права — захист найважливіших юридичних цінностей для суспільства, кожне завдання в цій галузі завжди має суспільний резонанс, вплив на суспільство. Це вимагає і, водночас, передбачає велику відповідальність від кожного вершителя правосуддя, від судді до правоохоронця.

Єпископ Риму закликав кожного шанувати приписи права і пригадав, що закон сам собою ніколи не може здійснити мету кримінального права, його необхідно застосовувати з огляду на ефективне добро зацікавлених осіб.

Про справедливість у кримінальному правосудді

У кожному злочині є потерпіла сторона і є два пошкоджених зв’язки: між злочинцем і жертвою та між злочинцем і суспільством.

Вселенський Архієрей підкреслив, що між покаранням і злочином існує асиметрія, а скоєння зла не виправдовує накладення іншого зла у відповідь. Йдеться про справедливість щодо потерпілого, а не про те, щоб засудити агресора.

Святіший Отець нагадав, що суспільство покликане прямувати вперед до моделі справедливості, що базується на діалозі та зустрічі.

«Не вірю, що це є утопією, але, без сумніву, великим викликом», — сказав він, вказуючи на те, що цей виклик стосується нас усіх.

Раніше головний католик уже виступав проти довічного позбавлення волі для в’язнів. Заяву про це глава Римо-католицької церкви зробив у ході зустрічі з представниками пенітенціарної поліції.

«Кожне суспільство зобов’язане підтримувати надію та робити все, щоб покарання не обмежувало прав на надію та нову спробу», — зауважив понтифік.

Він також додав, що переповнені тюрми останнім часом стають не місцем виправлення, а джерелом гніву.

До речі, 7 травня 2015 року Папа Римський Франциск був призначений суддею Церковного суду міста-держави Ватикан.

Велика частина законодавства Ватикану заснована на Італійському кодексі 1889 року. Воно застаріло у багатьох відношеннях. У 2013 році до нього було внесено зміни з метою включення низки конвенцій Організації Об'єднаних Націй, підписаних протягом багатьох років та діючих нині. Кримінальний кодекс тепер містить у собі визначення відмивання грошей, список сексуальних злочинів і порушення конфіденційності. Відтоді як в 2013 році Папа Римський Франциск скасував довічне ув'язнення; максимальне покарання становить від 30 до 35 років позбавлення волі.

У 2008 році Ватикан заявив, що більше не буде автоматично приймати нові італійські закони, адже багато цих законів розходиться з католицькою доктриною. Така заява була зроблена після конфлікту права на життя у справі Елуана Енгларо. Існуючий закон передбачав, що італійські закони рецепувалися автоматично, за винятком двосторонніх договорів або тих, які мають різку розбіжність з основою канонічного права. Відповідно до нової процедури, Ватикан розглядає італійські закони, перш ніж виносити рішення про їх рецепцію.

Раніше ми розповідали, що у КПК України досі не вирішено питання з оголошенням підозрюваних у міжнародний розшук.