ВП ВС розповіла, як повинна складатися підозра судді

Велика Палата Верховного Суду по справі №536/2475/14-к сформулювала правову позицію про порядок повідомлення підозри судді.

Справа була визначена як така, що містить виключну правову проблему.

Велика Палата Верховного Суду насамперед зауважила, що виділяють кілька підходів до розуміння поняття «здійснення повідомлення про підозру».

Перший підхід полягає у розумінні повідомлення про підозру як процесуального рішення, прийнятого уповноваженим на це органом/посадовою особою з підстав та в порядку, визначеному КПК України.

Другий підхід передбачає сукупність послідовних процесуальних дій, які охоплюють собою окремі етапи.

Законодавець на нормативному рівні щодо процесуального порядку повідомлення про підозру вживає терміни «складання», «вручення» та «здійснення» повідомлення про підозру. Різне розуміння та співвідношення цих понять зумовили відмінну судову практику щодо питання про те, чи можливе надання генеральним прокурором або його заступником доручення слідчому або іншому прокурору щодо вручення судді повідомлення про підозру (в редакції статті 481 КПК України до прийняття Закону №187-IX від 4 жовтня 2019 року, яка діяла на момент вручення підозри судді у цій справі).

Висновки ВП ВС полягають у наступному:

1. Гарантія незалежності суддів забезпечується тим, що виключно генеральний прокурор або його заступник перевіряють підстави для повідомлення про підозру судді, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру.

2. Письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише генеральним прокурором або його заступником. Це повноваження генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим особам.

3. Генеральний прокурор або його заступник реалізують повноваження щодо письмового повідомлення про підозру судді незалежно від того, чи здійснюють вони процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні.

4. Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні.

5. Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що на момент розгляду цієї справи законодавець доповнив частиною другою статтю 481 КПК України (Закон України від 4 жовтня 2019 року №187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства»).

Водночас, відповідно до статті 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З урахуванням цього, питання, поставлені колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, не втрачають своєї актуальності та потребують вирішення з огляду на велику кількість судових проваджень, в яких застосовуються норми КПК України у попередній редакції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що Велика Палата ВС визначила юрисдикцію позову НААУ до держреєстратора.