Заява про поновлення процесуального строку може бути вчинена в усній формі

Поновлення або відмова в поновленні процесуального строку є окремою процесуальною дією суду, за наслідками вчинення якої суд постановляє ухвалу. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду при розгляді справи №910/6915/19 (постанова КГС ВС від 2 грудня 2019 року) зазначив, що ГПК України не передбачає подання заяви про поновлення процесуального строку виключно в письмовій формі. При відсутності вимоги суду про подання такої заяви в письмовій формі, допускається її подання в усній формі за умови дотримання вимог частини 4 статті 119 ГПК України.

Так, Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд повернули зустрічну позовну заяву у справі №910/6915/19 з підстав її подання поза межами встановленого строку.

Судами встановлено, що ухвала про відкриття провадження вручена відповідачу 10.06.2019, а отже зустрічний позов мав бути поданий не пізніше 25.06.2019. При цьому матеріали зустрічної позовної заяви та доданих документів не містять письмового клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку, а також обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову.  

У касаційній скарзі було наголошено, що 24.07.2019, у день подання зустрічного позову, суди проігнорували усне клопотання про поновлення процесуального строку, в якому, зокрема, були озвучені причини пропуску строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частина 4 статті 119 ГПК визначає, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу та чітко вказав, що заява про поновлення строку може бути озвучена в судовому засіданні усно.

Усна заява про поновлення процесуального строку узгоджується з вимогами частини 2 статті 169 ГПК України, а також відповідає встановленому частиною 4 статті 119 цього Кодексу критерію одночасності, оскільки на момент подання усної заяви про поновлення строку питання про прийняття до розгляду зустрічного позову судом ще не вирішувалось.

За таких умов, як зазначив КГС ВС, вирішення судом першої інстанції питання про прийняття до розгляду зустрічного позову могло мати місце тільки за наслідками розгляду заяви відповідача про поновлення процесуального строку згідно з вимогами статті 119 ГПК України. Однак зі змісту ухвали суду першої інстанції не вбачається, що згадана процесуальна дія була вчинена судом і заява відповідача про поновлення строку для подання зустрічного позову була розглянута по суті з наведенням судом відповідного обґрунтування та постановлення ухвали з цього приводу. Натомість, апеляційний суд обмежився лише формальною та помилковою вказівкою на відсутність письмового обґрунтування причин пропуску строку.

Таким чином, для заяви про поновлення процесуального строку ГПК України не передбачає обов`язкової письмової форми.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про правову проблему визнання висловлювань іншої особи показаннями з чужих слів.

Крім того, ми писали про перешкоди в реалізації права на судовий захист: постанова ВП ВС.