Судді можуть допомогти розв’язати неоднозначні моменти процедур банкрутства, — Руслан Сидорович

Якщо реформа не болюча, то це не реформа, а косметика. Так охарактеризував гострі дискусії щодо застосування положень нового Кодексу з процедур банкрутства, які продовжують проходити по всій країні за участю суддів, арбітражних керуючих, адвокатів, експертів з питань неплатоспроможності, один із співавторів цього законодавчого акту, народний депутат VIII скликання Руслан Сидорович.

На одному з таких заходів, організованого днями спільними зусиллями Верховного Суду та Господарського суду міста Києва, «Судово-юридична газета» запитала в ідеолога реформи, чи не настав вже час вносити зміни в окремі норми Кодексу, якщо вони викликають нерозуміння.

На думку Руслана Сидоровича, немає межі подальшої досконалості Кодексу. Але на даному етапі треба не поспішати, провести моніторинг застосування конкретних норм, отримати практичний досвід, і лише тоді вносити зміни.

«Є ухвалений нормативно-правовий акт, він починає працювати. Те що ми сьогодні вважаємо певними хибами, завтра може обернутися позитивом і плюсами. І навпаки. Тому дуже важливо, не бігти попереду потяга. До речі, у мене самого вже є величезна кількість напрацювань, яким я бачу подальший інституційний розвиток сфери банкрутства», — зазначив фахівець.

Нинішні дискусії дозволяють обговорити у професійному колі чимало конкретних практичних моментів. Зокрема, і сам співавтор Кодексу наводить ситуацію, яка викликає неоднозначні тлумачення.

«У провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство, в межах якої Податкова служба виносить боржнику податкове повідомлення-рішення (ППР), але одночасно не звертається до суду із заявою про кредиторські вимоги. Вона чекає 10 днів, щоб податкове зобов’язання вважалося узгодженим. І в такому разі боржник, якщо вважає неправомірними подібні дії податкової, куди має звертатися із відповідним позовом — до адміністративного суду за правилами КАСУ чи, як того вимагає стаття 7 Кодексу з процедур банкрутства, до судді господарського суду, який слухає справу про банкрутство? Однозначної відповіді немає.

На момент написання положень Кодексу автори виходили з точки зору максимальної концентрації всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, у господарському суді, щоб суддя, який слухає справу про банкрутство, розумів все, що відбувається навколо якихось можливих майнових вимог, прав, претензій, активів», — розповів Руслан Сидорович.

Він переконаний, що катастрофи тут немає, і що ситуацію цілком можуть вирівняти судді, в тому числі й адміністративного суду.

«Їм треба не боятися творити нову практику, не боятися висловлювати свою правову позицію і, зокрема, ухвалити рішення — приймати чи ні подібний позов. Якщо не приймати, то пояснити, в якому порядку він має розглядатися. Адже суд — це своєрідний аудитор, який здатний спрямовувати вектор подальшого розвитку справ», — підсумовує Руслан Сидорович.