Після запровадження нових законодавчих актів суддів передовсім цікавлять процесуальні питання, адже вони, за великим рахунком, і є фахівцями в галузі процесу. Таку думку висловив секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк під час круглого столу «Експериментальне банкрутство чи межа досконалості», проведеного спільними зусиллями Верховного суду та Господарського суду міста Києва.
Судді, арбітражні керуючі, адвокати, фахівці з питань неплатоспроможності зібралися разом, щоб обговорити широке коло питань, пов’язаних із застосуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, їх цікавили процесуальні аспекти розгляду справ щодо окремих категорій боржників, новели стосовно арбітражного керуючого, солідарна та субсидіарна відповідальність по зобов'язаннях боржника в межах провадження у справі про банкрутство, неплатоспроможність фізичних осіб і навіть транскордонні банкрутства.
«Судово-юридична газета» розпитала Володимира Погребняка, чому інтерес до нового Кодексу не згасає навіть через півтора місяця після набуття ним чинності та чому процедури банкрутства розглядають за правилами господарського процесу.
«Потреба в обговоренні положень нового Кодексу з процедур банкрутства, — відповів секретар судової палати КГС ВС, — ще буде існувати тривалий час, адже і той закон, який діяв на момент набуття чинності Кодексом, ми також постійно обговорювали. Віднаходили нові тенденції, з’являлася нова судова практика, і тому ми щоразу поверталися до обговорення норм закону, і деякі з них після цього розкривалися по-новому. Кодекс посідає вже більш високе місце в ієрархії нормативно-правових актів. До речі, не дуже багато було прийнято нових Кодексів. А серед тих, що існували, то пригадую 2004 рік, коли ми обговорювали нову редакцію Цивільного кодексу. Питання, в яких фахівці не дійшли згоди, залишались і за 10 років після ухвалення даного акту. Скажімо, щодо категорії справ, пов’язаних зі страхуванням. Тривалий час навіть видатні фахівці не могли визначитись щодо правової конструкції, яка тут мала б застосовуватись, — регрес чи суброгація. Нарешті, визначили, що суброгація.
Така ж доля очікує й на нинішній Кодекс з процедур банкрутства. Тим більше, він містить новели, яких не було в нашому законодавчому полі, зокрема, стосовно банкрутства фізичних осіб. Крім того, Кодекс складається з двох основних напрямків — корпоративного та споживчого банкрутства, — які фактично є окремими і, можливо, ніколи не будуть перетинатися. Тому поки що сторони процедур банкрутства дуже обережно починають користуватися Кодексом, не так багато справ зараз заходить. Проте це початковий етап, який триватиме десь півроку. А потім, впевнений, процес пожвавиться. Скажімо, в банківській сфері — надкритичний рівень непрацюючих кредитів, тому Кодекс покликаний, щоб цей рівень понижувався. Також важливо, щоб особа-боржник не перебувала роками у стані боргового навантаження, а щоб могла це владнати передбаченими засобами і жити далі нормально.
У процедурах банкрутства суддям доведеться керуватися не тільки новим Кодексом, але ще й Господарським процесуальним кодексом. Хоча з 1992 року ставиться питання, що процесуальна форма провадження у справах про банкрутство має відмінності від позовної форми у господарському процесі, і тому їх необхідно відокремити. Але дискусії про це тривають і досі. Таким чином, поки що залишаються господарські суди, яким відвели категорію справ стосовно банкрутства, і залишається господарський процес. Тому питання будуть, і проблеми будуть. Працюємо над їх вирішенням».