Законопроект Президента про зміни до процесуальних кодексів доопрацювали за участі суддів: що змінилося

27 листопада Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув доопрацьований законопроект Президента Володимира Зеленського №2314 про зміни до Цивільного процесуального, Господарського процесуального та Кодексу адміністративного судочинства щодо удосконалення порядку розгляду судових справ.

Як зазначив доповідач з цього питання, голова підкомітету Михайло Новіков, на початку листопада відбулася робоча зустріч з представниками касаційних судів у складі Верховного Суду та апеляційних судів усіх юрисдикцій. На заході були обговорені проблемні питання, які можуть виникнути у зв’язку з прийняттям законопроекту №2314 у тому вигляді, в якому він був представлений авторами ініціативи. Надалі суддям було запропоновано усні зауваження та пропозиції викласти письмово.

«Протягом тижня ці пропозиції надходили майже від всіх судів, що взяли участь в обговоренні, їх була дуже велика кількість. У зв’язку з тим, що рішення Комітету не було реалізовано – у парламенті не дійшла черга до цього законопроекту, у нас виникла можливість доопрацювати його», — зауважив Михайло Новіков (слід нагадати, що раніше Комітет вже рекомендував ВР ухвалити цей законопроект в першому читанні, — прим. ред.).

Зважуючи на надходження застережень від суддів та членів Комітету щодо процедури розгляду законопроекту, питання було доопрацьоване з юридичним управлінням. Потім були проведені робочі зустрічі з суддями трьох юрисдикцій (з адміністративною — були отримані їх письмові пропозиції, з цивільною та господарською юрисдикцією — у форматі: представник підкомітету, судді та представник суб’єкта законодавчої ініціативи). Цей законопроект обговорювався постатейно з урахуванням всіх пропозицій, які надійшли, підкреслив Михайло Новіков.

Про те, що саме змінилося в доопрацьованій редакції, на Комітеті розповів суддя Господарського суду Києва, член Комісії з питань правової реформи при Президенті Роман Бойко.

«Як Офіс Президента, так і експерти авторського колективу цього законопроекту підтримують запропоноване рішення за змістом і за формою, яка була винайдена у Верховній Раді. Ми вважаємо, що таке рішення буде Соломоновим, оскільки, по-перше, враховуються зауваження суддівського корпусу, Пленуму Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, по-друге, пропозиції народних депутатів Руслана Князевича і Олега Макарова щодо можливості внесення повноцінних правок до тіла законопроекту до другого читання.

Також Верховна Рада не гає часу на прийняття важливого та надпотрібного судовій системі законопроекту, якого суддівський корпус чекав понад 10 років, оскільки ще 2007 року на Президії Верховного Суду України тодішній голова ВСУ Василь Онопенко вказав на необхідність розробки законопроекту про доступ до касації, який передбачав би впровадження «касаційних фільтрів», — зауважив Роман Бойко.

Щодо конкретних змін у доопрацьованій редакції, він зазначив наступне.

1) доповнюється питання щодо порядку оголошення відводу всьому складу Великої Палати Верховного Суду. «Це пропозиція надійшла саме від суддів ВП ВС, і вона врегульовує питання, яким чином вирішується відвід, оголошений всьому складу ВП ВС», — зазначив Роман Бойко.

2) вноситься уточнення з урахуванням зміни порядку розгляду відводу, а саме — прибирається можливість суду зупинити провадження на час вирішення відводу. «Оскільки, як зазначалося раніше, це право використовується недобросовісними учасниками судового процесу виключно з метою оскарження таких ухвал про зупинення провадження у справі для передачі справи на розгляд вищестоящому суду, що призводить до безпідставного затягування розгляду спору по суті», — додав він.

3) «Як ви пам’ятаєте, запропоновано новий інститут, який спрямований на впровадження принципу правової визначеності. У випадку закриття провадження у справі судом апеляційної/касаційної інстанції з передачею справи до юрисдикції іншого суду запропоновано було, що суд автоматично її здійснює. Проте з урахуванням принципу диспозитивності та розумних зауважень суддівського корпусу, запропоновано було уточнити цю процедуру, щоб така передача відбувалася за клопотанням позивача. Тобто, якщо позивач бажає продовжити розгляд цієї справи у суді іншої юрисдикції, то відповідно суд здійснює таку передачу. Якщо не бажає — то провадження закривається без такої передачі», — вказав суддя.

4) уточнюється і змінюється строк вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження. «На обґрунтовану думку суддів касаційної інстанції, зміна і встановлення касаційних фільтрів призведе до збільшення навантаження на стадії відкриття касаційного провадження, оскільки на цій стадії відбуватиметься така фільтрація. У зв’язку з цим запропоновано змінити цей строк з 10 до 20 днів», — акцентував Роман Бойко.

5) запропоновано встановити межі касаційного провадження, а саме, що суд касаційної інстанції здійснює касаційне провадження саме в тих межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а не в повному обсязі. «Це в повній мірі забезпечить існування Верховного Суду як суду права, позбавивши його необхідності переглядати справи в повному обсязі», — зазначив він.

Також враховані пропозиції та зауваження Вищої ради правосуддя та Пленуму Верховного Суду щодо необхідності виключення такої підстави для касаційного оскарження як притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з перенесенням такої підстави до переліку підстав перегляду справи за виключними обставинами.

Крім того, законопроект виключає норми ЦПК та КАСУ, пов’язані з попереднім правовим регулюванням, а саме — запропоновано виключити можливість оскарження ухвал про відкриття провадження у справі у зв’язку з неправильно визначеною територіальною підсудністю. В зв’язку з цим прибирається норма, яка регулює правові наслідки скасування таких ухвал судом апеляційної інстанції, додав Роман Бойко.

Після деякої дискусії на засіданні щодо наявності можливості Комітету видозмінювати свої рішення, вже після затвердження рекомендації про прийняття певного тексту законопроекту за основу, було вирішено наступне:

«Розглядаючи законопроект, Комітет з питань правової політики виходив з того, що передбачені законопроектом зміни до процесуального законодавства України мають на меті комплексно підійти до вирішення питання організації діяльності Верховного Суду, основним завданням якого є забезпечення єдності та сталості судової практики, запровадити систему фільтрів для касаційного оскарження судових рішень, а також передбачити норми, спрямовані на оптимізацію процедури розгляду справ та недопущення зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами.

За результатами розгляду законопроекту, керуючись положеннями частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, Комітет дійшов висновку, що необхідно врахувати низку зауважень і пропозицій до законопроекту задля усунення помилок та суперечностей у тексті законопроекту, зокрема, шляхом доповнення його тексту положеннями, які необхідні для збереження цілісності та узгодженості норм кодифікованих актів, однак не були предметом розгляду у першому читанні.

У зв’язку із зазначеним Комітет вважає за доцільне запропонувати внести відповідні уточнення до положень Законопроекту.

На підставі викладеного вище, Комітет вирішив переглянути свій висновок від 13 листопада 2019 року та за результатами повторного розгляду рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до ГПК, ЦПК, КАСУ щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку №2314, поданий Президентом України як невідкладний за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням запропонованих уточнень, доручивши Комітету розмістити доопрацьований текст законопроекту на офіційному сайті Верховної Ради України, а також звернутись до голови ВР з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду цього законопроекту, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту».

У розпорядженні «Судово-юридичної газети» опинилася порівняльна таблиця поправок до законопроекту №2314 про зміни до Цивільного процесуального, Господарського процесуального та Кодексу адміністративного судочинства щодо удосконалення порядку розгляду судових справ.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про позицію Верховного Суду щодо законопроекту №2314.

Також ми писали про що говорили на практикумі у Касаційному цивільному суді. Професор Вячеслав Комаров пропонує створити єдиний процесуальний кодекс.