Приватні виконавці невдоволені умовами страхування власної відповідальності

Попри те, що страхування можливих збитків, заподіяних третім особам, є однією із законодавчих вимог до діяльності приватного виконавця, умови страхування, які сьогодні пропонують їм, зовсім не відповідають інтересам приватних виконавців. Про це у соціальних мережах написав приватний виконавець Андрій Филипів.

За його словами, переглянувши умови страхування однієї зі страхових компаній, він був, м’яко кажучи, здивований, бо майже вся діяльність виконавця, страхування якої має сенс, знаходилась у розділі «Виключення зі страхових випадків».

Зокрема, не вважається страховим випадком заподіяння шкоди, пов’язаної зі встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

«По-перше, обмеження у праві виїзду за кордон встановлює СУД! Виконавець у цій ситуації виступає ініціатором. То про яку шкоду тут ідеться?» — коментує цей пункт виконавець.

Інший пункт договору стверджує, що не є страховими випадками заподіяння шкоди:

- пов’язаної з внесенням/виключенням відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників;

- пов’язаної із накладенням арешту на майно, кошти та інші цінності боржника.

«Всі ми живі люди, ми можемо помилятись. То чому, якщо в судовому порядку буде встановлено, що виконавець допустив помилку і ненавмисно завдав шкоди (ми зараз не говоримо про кримінальне провадження), це не вважається страховим випадком?» — дивується спеціаліст.

Ще один пункт договору підкреслює, що страховик не відшкодовує збитки за вимогами третіх осіб щодо відшкодування упущеної вигоди, моральної шкоди, штрафних санкцій, неустойки, втрати товарної вартості, судових витрат…»

«А від чого тоді ми страхуємо свою відповідальність?» — геть не розуміє логіки страхування Андрій Филипів.

Але найбільше приватному виконавцю сподобався пункт: «Не визнається страховим випадком шкода від впливу радіоактивного випромінювання; ядерної та атомної енергії; токсичних властивостей ядерного агрегату; дії іонізуючого випромінювання; радіоактивного палива; використання азбесту; хімічного/біологічного забруднення; впливу газів, рідин, осаду, корозії, грибка, хімічних елементів; використання ртуті і т.д.»

Напевно, жартує він, так страховики уявляють собі умови, в яких щодня працюють приватні виконавці.

«На жаль, на відміну від обов’язкових видів страхування, наприклад, для приватних нотаріусів чи автомобілістів, немає окремого нормативного акта, який регулював би страхування діяльності приватного виконавця. І, відповідно, закріплював би єдиний проект договору. Тож страхові компанії не обмежені у польоті своїх фантазій і диктують умови, які не завжди співпадають з реальністю», — підсумовує Андрій Филипів.