Конкуренційно-антимонопольна реформа: основні тези круглого столу

28 листопада у Верховній Раді України відбувся круглий стіл щодо конкуренційно-антипонопольної реформи. 

Під час  засідання була обговорена конституційна реформа конкуренційної політики, судова реформа у сфері захисту конкуренції, утворення спеціалізованого суду у сфері конкуренції, вдосконалення системи відшкодування завданої шкоди у судовому порядку, реформа конкуренційного процесу тощо.

Людмила Буймістер, голова підкомітету з питань захисту конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради, прокоментувала «Судово-юридичний газеті» перспективи конкуренційно-антипонопольної реформи.

«В першу чергу, ми очікуємо збільшення спроможності АМКУ та надання йому тих інструментів, користуючись якими ми зможемо навести порядок в економіці та зменшити монопольні впливи. Ми плануємо якнайшвидше втілення реформи. В законодавстві існує багато неузгодженостей та колізій, які призводять до того, що ані статус органу АМКУ, ані його функціонування не мають правової визначеності.  АМКУ наводить статистику, що Україна втрачає 20% ВВП кожного року. Ми пропонуємо конституційну заборону антиконкурентних узгоджений дій для суб`єктів господарювання. Коли ми виносимо це на рівень Конституції, ми маємо за мету привернення уваги суспільства до цієї проблеми та створення прозорої системи конкуренції», — зазначила Людмила Буймістер.

Проектом реформи планується внести зміни до Конституції України та чинного антимонопольного законодавства.

Зокрема, абзац 3 статті 42 Основного Закону пропонується викласти в наступній редакції: «Держава забезпечує розвиток та захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом».

На думку ініціаторів реформи, існує колізія між статтею 85 Конституції та Законом України «Про антимонопольний комітет України».

Зміни до статті 85 Конституції стосуються повноважень Верховної Ради України щодо призначення голови Антимонопольного комітету України, першого заступника голови АМКУ, заступників голови АМКУ, державних уповноважених АМКУ.

Крім того, планується створити новий судовий орган — Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції. Це, як вважають ініціатори реформи, усуне дуалізм вирішення конкуренційних спорів господарськими та адміністративними судами. На практиці такий дуалізм призводить до порушення принципу правової визначеності.

Усі спори у сфері конкуренції та державної допомоги суб’єктам господарювання (окрім оскарження процедури закупівель) будуть передані окремому спеціалізованому суду. Таким чином, Вищий суд з питань інтелектуальної власності перейменується на «Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції».

«Вищий суд з питань інтелектуальної власності повинен запрацювати, тому ми вирішили запропонувати створити один суд, як для інтелектуальної власності, так і для питань економічної конкуренції, — зазначила Людмила Буймістер. — Чому саме Вищий суд? Усі справи щодо конкуренції є дуже специфічними та потребують відповідного рівня компетенції суддів. Неприйнятною є ситуація, коли суди приймають запобіжні заходи, що забороняють АМКУ ухвалювати рішення. Сьогодні немає правової визначеності у питанні розв’язання спорів щодо дій АМКУ. Повноваження щодо вирішення цих справ плануємо надати новому суду. Суд розглядатиме приватні позови щодо порушення конкуренційного законодавства. Крім того, суд буде мати можливість не тільки переглядати рішення АМКУ за формальними ознаками, а й проводити самостійний аналіз ринків та своїм рішенням підтверджувати або не підтверджувати рішення комітету, в тому числі, в питанні визначенні розмірів штрафів, які призначає АМКУ».

Заступник міністра розвитку економіки Світлана Панаіотіді звернула увагу на те, що це проект для обговорення, а зауваження та пропозиції будуть враховані при формулюванні остаточного варіанту законопроекту.

Ініціатори круглого столу висловили думку, що запровадження процедури конкурсного відбору на посади голови та державних уповноважених АМКУ створить переваги як для держави, так і для бізнесу та споживачів. У перспективі це може забезпечити громадський контроль відбору та прозорість механізму відбору кандидатів на ці посади. 

Отже, наразі одними з основних проблем, що потребують вирішення є:

- недостатня увага держави щодо розвитку конкуренції та конкуренційної політики впродовж останніх 15-ти років;

- відсталість конкуренційної політики, законодавства та правозастосування в Україні;

- монопольні зловживання, антиконкурентні змови, антиконкурентні дії з боку органів державної влади обмежують розвиток підприємництва, негативно впливають на інвестиційний клімат в Україні;

- необхідність посилення незалежного статусу державних уповноважений АМКУ;

- невизначеність у питанні призначенні голови та державних уповноважений АМКУ;

- неефективна система вирішення конкуренційних спорів у судах.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що судді КГС ВС взяли участь у дискусії щодо створення та діяльності Вищого ІР-суду.