Діджиталізація Держгеокадастру: чи стане система доступна кожному

Актуальність проблеми реформи Держгеокадастру зумовлена застарілістю Публічної кадастрової карти та необхідністю інвентаризації земельних ділянок, створення єдиного ресурсу, на якому б містилася вся інформація щодо земельного фонду.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» ДЗК — це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, цільове призначення, обмеження у використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, внесення відомостей та змін про об'єкти Державного земельного кадастру, їх оброблення та систематизації.

Етапи перезавантаження Держгеокадастру

Основна ціль пропонованої реформи Держгеокадастру — оновлення підоснови ДЗК. Мова йде про створення ортофотопланів та 3-D моделі місцевості території України. При цьому, прем’єр-міністр наголосив, що початковий етап реформування повинен бути завершений вже в 2020 році.

Наступним кроком має бути наповнення відомостями ДЗК. Це, зокрема, передбачає:

• стовідсоткову інвентаризацію державних сільськогосподарських земель;
• інвентаризацію решти державних земель;
• внесення відомостей про якісні характеристики земель.

Повна інвентаризація державних сільськогосподарських земель має бути завершена до серпня 2020 року.

Перезавантаження системи Держгеокарастру має на меті, крім іншого, створення нових електронних реєстрів. Мається на увазі, перш за все, Електронний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників та геодезистів.

Варто зауважити, що нормативне забезпечення в регулюванні даного питання потребує невідкладного вдосконалення.  Уряд визначає, що документація із землеустрою починаючи з 2019 року повинна бути в електронній формі. Планується відкриття координат поворотних точок земельних ділянок. Крім того, в процесі реформи передбачається скасування реєстрації апаратури супутникових радіонавігаційних систем.

Земельні відносини повинні бути доступними. Станом на сьогодні вже відкриті наступні відомості:

• рішення щодо розпорядження землями с/г призначення державної власності;
• висновки експертизи землевпорядної документації;
• висновки про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
• заходи державного контролю за використанням та охороною земель та їх результати.

На черзі — оприлюднення інформації про дозволи на зняття та перенесення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Українські кадастри: скільки їх існує?

В Україні на даний час діють більше дванадцяти галузевих та відомчих кадастрів, в яких відображена картографічна інформація.

Крім того, існують окремі геоінформаційні системи, що створюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Так, в державному лісовому кадастрі містяться відомості про екологічні, економічні та інші кількісні і якісні характеристики лісового фонду. Водний кадастр зберігає відомості про водні об’єкти та облік їх використання. В агрохімічній карті грунтів можна ознайомитись зі складом грунтів , оцінити родючість та вміст головних мікроелементів.   Державний кадастр тваринного світу, державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин, кадастр лікувальних ресурсів, рослинного світу, територій та об’єктів природно-заповідного фонду, інтерактивна карта грунтів — ось неповний перелік систем, які включають розрізнену інформацію, що так чи інакше має відношення до земельних ділянок.

Очевидно, необхідна чітка систематизація та створення єдиної системи, яка б узагальнила всі відомості про земельний фонд — починаючи від якості грунтів і закінчуючи ресурсним потенціалом окремої земельної ділянки.

Таким чином, Держгеокадастр вже містить наступну інформацію:

• адміністративні кордони;
• індексно-кадастрову карту;
• ортофотознімки;
• земельні ділянки;
• агро-виробничі групи ґрунтів;
• гідрографію;
• пункти державної геодезичної мережі;
• обмеження використання земель;
• дані нормативної грошової оцінки.

Держгеокадастр підписав меморандуми про співпрацю з з Держводагентством, Держгеонадра, ДСНС, Мінекоенерго, Мінрегіоном.

На Публічній кадастровій карті будуть створені наступні нові інформаційні шари:

• умовна прибережна захисна смуга;
• незареєстровані території;
• ліси;
• природно-заповідний фонд;
• геонадра (спецдозволи).

Інформація щодо земельних ділянок, що наявна у розпорядників, повинна бути відкритою і доступною як для громадян, так і для інвесторів. Це створить більш сприятливі умови реалізації земельної реформи.

«Держава буде готова до запровадження ринку землі, я наполягаю на тому, щоб парламент не відкладав вирішення цього питання, — зазначив Олексій Гончарук. — Це важливий фактор для розвитку української економіки. Україна в числі небагатьох країн світу, де заборонний обіг земель. Це значно зменшує наші шанси на серйозне економічне зростання, тому прийняття рішення є дуже важливим. Існуючі законопроекти в парламенті мають бути розглянуті на цьому тижні та ухвалені в першому читанні.

Я згоден з  тим, що український фермер повинен мати, як мінімум, не гірші умови, ніж його іноземний колега. Ми працюємо, щоб у наших фермерів у наступному році з`явився дешевий ресурс. Наш план складається з двох складових. По-перше, вартість кредитного ресурсу має змінитися, Національний банк поступово знизить ставку фінансування. Це дає підстави розраховувати, що восени наступного року вартість кредитних ресурсів буде близько 10-12% в гривнях. Це кредит, який є значно дешевше, ніж зараз. Ми маємо намір компенсувати частку відсотків для фермерів малих та середніх сільських господарств, які захочуть прийняти участь у придбанні землі за рахунок спеціально створеного фінансового інструменту».

Чого очікувати?

Отже, за прогнозами уряду, глибинне реформування Держгеокадастру стане важливим кроком на шляху до прозорості ринку землі. На думку Олександра Краснолуцького, заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, це створить більш надійну систему реєстрації речових прав на нерухомість. Враховуючи зазначене, відбудеться здешевлення просторового планування територій громад, що, за оцінками ініціаторів реформи, призведе до економічного зростання.

Не дивлячись на виключно позитивні прогнози, озвучені Олексієм Гончаруком у ході наради 11 листопада, об’єктивним є той факт, що створення єдиної геопросторової системи зможе дійсно призвести до демонополізації доступу до земельних кадастрів з боку органів державної влади — розпорядників інформації. Єдина система стане інструментом для ефективних управлінських рішень.

Серед експертів існує думка, що негативним чинником реформи може бути поспішність її впровадження. «Турборежим» ухвалення законів «слугами народу» може відобразитися і на послідовності реформ. Система Держгеокадастру має широке коло повноважень, що є передумовою для існування корупції та зловживання владою.

«Завершився конкурс на посаду голови Держгеокарастру, — повідомив прем’єр-міністр. — Ми маємо перелік кандидатів, які можуть зараз бути обрані на посаду. Наразі ми вивчаємо біографії цих людей, найближчим часом будуть проведені відповідні співбесіди. Розраховуємо на порядність, професійність та патріотичність майбутнього очільника Держгеокадастру, якому ми зможемо доручити перезавантаження всієї системи. Потрібно нарешті внести всю  інформацію в електронний ресурс, щоб бачити власників, користувачів земельних ділянок, а також так звані «накладки».

Україна довго не інвестувала в інформаційну геосистему. Наразі у Волинській та Львівській областях виконано всі підготовчі роботи для проведення аерофотозйомки, розпочато проведення ортофотозйомки та лідарної зйомки території.  А до 01.08.2020 до Державного кадастру мають бути внесені всі землі сільськогосподарського призначення.

«Фактично, новий Держгеокадастр — це карта, на яку будуть нанесені всі необхідні об’єкти: природно-заповідний фонд, ліси, природні об’єкти, окремі земельні ділянки, надра. Ця інформація нині є предметом маніпуляції з боку її розпорядників. Зараз для отримання відповідних інформаційний довідок необхідно звертатись в безліч інстанцій. Основна задача — об`єднати всі кадастри і бази даних. Це захистить громадян від корупції та створить передумови для інвестування. Інвестор зможе якісніше розраховувати свої ризики та бачити, куди вигідніше інвестувати», — зазначив Олексій Гончарук.

«Судово-юридична газета» повідомляла про нараду, проведену під головуванням прем’єр-міністра щодо реформи Держгеокадастру. 

Крім того, ми розповідали, як реалізувати право на безоплатне отримання земельної ділянки.