Парламентські слухання щодо безпеки діяльності журналістів: які сигнали посилає влада, фоторепортаж

Верховна Рада України 18 вересня 2019 року ухвалила постанову про проведення 6 листопада 2019 року парламентських слухань на тему: «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення».

Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова запросив представників ЗМІ, інститутів громадянського суспільства, наукової спільноти взяти участь у цьому заході, щоб висловити своє бачення ситуації з питань безпеки діяльності журналістів в Україні та надати пропозиції щодо можливих шляхів вирішення існуючих проблем та превентивних заходів.

Захід відбувся вперше майже за останніх 10 років. За цей десятирічний період стан безпеки журналістів на парламентському рівні не досліджувався. Член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів Тетяна Попова повідомила, що проведення таких слухань громадськість домагалася три роки, але це питання не виносили в сесійний зал.

Ініціатори слухань передбачали, що їх проведення сприятиме об’єктивному оцінюванню стану справ і викликів, пов’язаних із забезпеченням свободи слова, безпечних умов праці журналістів, виконанню Україною своїх зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з Європейським союзом у царині свободи слова, напрацюванню ефективних механізмів формування і реалізації державної інформаційної політики в Україні та вирішенню проблем безпеки діяльності працівників засобів масової інформації.

Однією із ідей заходу була вимога до судів та ВРП щодо відкритого розгляду справ щодо журналістів, їх окремого обліку та щоквартальної звітності. Але представники судової влади та Генеральної прокуратури не були присутніми на парламентських слуханнях.

Серед майже сотні виступів, які пролунали з трибуни Верховної Ради, громадськість насамперед звернула увагу на деякі сигнали з вуст представників сьогоднішньої влади. Саме ці тези викликали бурхливе обговорення, оскільки не стільки стосувалися теми слухань, скільки були схожими на пропозиції запровадити певні санкції та обмеження.   

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський спочатку говорив про фізичний захист працівників ЗМІ. Потім додав, що не менш важливим є захист журналіста від будь-якого тиску — фінансового, публічного, адміністративного, а також маніпулювання суспільною думкою, замовчування важливих фактів. В якості прикладу він навів оприлюднення персональних даних журналістів, що працюють над розслідуваннями. Відповідальність за розголошення даних журналістів він закликав посилити.

Окремо міністр сказав про посилення відповідальності самих журналістів за розповсюдження неправдивої або маніпулятивної інформації. Шлях до цього він бачить у введенні в законодавство поняття та критеріїв маніпулювання суспільною думкою, маніпулювання суспільною свідомістю і введення як адміністративної, так і кримінальної відповідальності за здійснення та замовлення такого маніпулювання.

Такі нововведення посадовцем були подані як гарантії здійснення журналістської діяльності в умовах ведення гібридної війни.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко запропонував рішення — злочини проти журналістів повинні розслідуватися окремо:

«З генеральним прокурором обговорено створення спеціального прокурорського підрозділу, який буде розслідувати справи проти журналістів. З  міністром МВС обговорили створення спеціальних слідчих підрозділів».

Нардеп сподівається, що такий підхід дозволить підняти рівень розслідувань на вищий рівень.

(Яким чином прокуратура буде створювати слідчі підрозділи, якщо вона сама вже з 20 листопада втрачає функцію досудового розслідування, поки що незрозуміло).

Одночасно парламентарій звернув увагу на відповідальність самих журналістів та ЗМІ. На його думку, фейкові новини, свідома дезінформація, порушення журналістських стандартів, потурання агресії зовнішнього ворога проти України стали звичним фактором. Саме тому в парламенті була створена тимчасова слідча комісія, призначенням якої є виявлення реальних власників окремих телеканалів.

Не обійшов увагою колишній керівник телеканалу і збитковість ЗМІ. За його словами, це створює підозру в тому, що власники телеканалів впливають на журналістів. До збиткових ЗМІ він закликав застосовувати санкції. Такі санкції, за його словами, будуть передбачені в законопроекті, який повинен скоро потрапити в Раду (поки що тексту законопроекту на сайті парламенту немає).

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко пообіцяв буквально наступного дня після парламентських слухань створити на сайті МВС цілий розділ, у якому буде повідомлятися про хід розслідування злочинів проти журналістів. Також він привітав ініціативу пана Ткаченка про створення спеціальних підрозділів у прокуратурі з цього питання. Окремо заступник міністра натякнув на те, що арешт в Італії Віталія Марківа відбувся під тиском італійської преси.

Голова Національної поліції України Ігор Клименко поскаржився на труднощі кваліфікації злочинів про перешкоджання професійній діяльності журналістів. Правопорушник не обов’язково може ідентифікувати потерпілого як журналіста, який не завжди має на одязі відповідні позначення. Журналісти часто не називаються та не надають відповідних посвідчень. Крім того, триває дискусія щодо законодавчого визначення професійної діяльності журналіста. Так, особи, які поширюють інформацію через мережу Інтернет, у тому числі блогери, фактично знаходяться поза правовим полем (у контексті їх кримінально-правового захисту).

Раніше працівники судової системи обговорили, як обладнати приміщення судів для полегшення доступу осіб з особливими потребами.