Скільки грошей не вистачає на судову систему

Як відомо, 5 листопада прем’єр-міністр Олексій Гончарук презентував доопрацьований проект Державного бюджету на 2020 рік.

Текст доопрацьованого проекту поки що не опубліковано на сайті Верховної Ради, тому невідомо, чи враховано пропозиції головних розпорядників бюджетних коштів у судовій гілці влади.

Варто зазначити, що законопроект 1008, який тепер вже підписано Президентом Володимиром Зеленським як закон, пропонує зрівняти у суддівській винагороді тих суддів, які пройшли оцінювання, та тих, хто не пройшов. Таким чином, частина суддів, що не пройшла переатестацію, матиме змогу отримувати збільшену винагороду. Втім, наразі невідомо, чи будуть закладені відповідні кошти на неї у Державний бюджет на 2020 рік.

Судячи з виступу голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка на з’їзді суддів, що відбувся 29-30 жовтня, аналіз проекту бюджету 2020 року відносно судової влади чітко вказує на те, що не враховано виконавчою та законодавчою владою при підготовці проекту бюджету для забезпечення діяльності судової системи, а це: збільшення розміру суддівської винагороди для суддів апеляційних судів із 40 до 50 прожиткових мінімумів та для суддів місцевих судів — з 25 до 30 прожиткових мінімумів; необхідність заповнення понад 2 тисяч вакантних посад суддів; свідомо заплановане зниження досягнутого середнього рівня оплати праці працівників апаратів судів з 18 тис. грн у місяць до 8 тис. грн у місяць у райцентрах та до 10 тис. грн у місяць в обласних центрах; замість врахування рівня інфляції для забезпечення судочинства поточними видатками заплановано їх суттєве скорочення; повністю не враховано необхідність видатків на створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС); взагалі відсутні капітальні видатки, необхідні для розвитку матеріально-технічної бази судів; не враховано необхідність додаткових видатків для початку повного функціонування Служби судової охорони.

Зеновій Холоднюк повідомив делегатам з'їзду, що ДСА вживає цілий ряд заходів, які дозволять пом'якшити наслідки недофінансування судової влади в наступному бюджетному році. Разом з тим він зазначив, що зусилля ДСА були сприйняті із розумінням тільки в Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики, котрий у своєму висновку до проекту бюджету на 2020 рік цілком підтримав пропозиції ДСА. Проте, на жаль, ці висновки були повністю проігноровані бюджетним комітетом парламенту. «На сьогодні ситуація залишається незмінною, але є сподівання, що кінцевий результат буде позитивним», — підсумував голова ДСА України.

«Фактично запланований бюджет на 2020 рік залишається на рівні 2019 року, без урахування інфляційних процесів, зміни посадових окладів. Ми звертались з листами в усі уповноважені органи, але, на жаль, порозуміння знайшли не всюди», — наголосив очільник ДСА.

На суддівську винагороду

Слід зазначити, що під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк озвучив наступні цифри щодо неврахованих у проекті бюджету потреб судової влади.

«Доведені показники не враховують ряд суттєвих факторів, які потребують додаткових обсягів бюджетних призначень порівняно с Державним бюджетом України на 2019 рік. Серед них:

Започаткування роботи щодо заміщення 2025 вакантних посад суддів, які планується заповнити до кінця 2019 року, що потребує додаткових видатків на суддівську винагороду на 2020 рік в обсязі 3,22 млрд грн.

Збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 181 грн, що потребує збільшення видатків на суддівську винагороду в обсязі 649,58 млн грн.

Збільшення кількості прожиткових мінімумів для обрахування суддівської винагороди щодо суддів місцевих судів на 5 прожиткових мінімумів, для суддів апеляційних судів — на 10 ПМ (відповідне збільшення передбачене законом про судоустрій і статус суддів), що потребує збільшення видатків на суддівську винагороду в обсязі 1,336 млрд грн».

Окрім цього, процес утворення Служби судової охорони потребує збільшення видатків щонайменше на 3,65 млрд грн.

Процес створення ЄСІТС — як мінімум, 340 млн грн.

Також суттєво збільшена АТ «Укрпошта» вартість відправлення поштової кореспонденції, яка становить основну питому вагу поточних видатків на забезпечення судочинства, що потребує додаткових видатків щонайменше на 401,32 млн грн.

Загальна потреба у видатках з урахуванням вказаних та цілого ряду інших факторів становить 34,758 млрд грн.

Відповідно, рівень задоволення потреби граничними обсягами видатків становив у «недоопрацьованому» проекті бюджету 42,1%. Цей відсоток є найменшим за усі роки, за даними ДСА.

Так, в 2017 році він становив 79,1%, в 2018 — 77,9%, в 2019 — 69,5%.

Отже, чи буде продовжено традицію недофінансування судової гілки влади, стане відомо вже незабаром.