Касаційні фільтри, підсудність, відводи, забезпечення позову: зміни до ГПК від Президента

На сайті парламенту 28 жовтня опубліковано текст проекту закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку» №2314 від 25.10.2019 авторства Президента Володимира Зеленського.

 ЗМІНИ ДО ГПК

 Щодо підсудності спорів з владою

Господарський суд міста Києва розглядатиме спори, у яких відповідачем є Кабмін, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада АРК або Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, незалежно від наявності інших визначених ст. 30 ГПК підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду (зміни до ч. 5 ст. 30 ГПК).

Щодо відводів

Наступна зміна містилася в Концепції внесення змін до Господарського процесуального кодексу, над якою працювала робоча група Комісії з питань правової реформи при Президенті. Зокрема, на думку авторів концепції, потребує удосконалення та більш чіткого процесуального закріплення питання щодо відводів задля процесуальної економії часу та попередження зловживання правами з боку учасників, зокрема, затягування розгляду справи.

Так, згідно зі змінами до ч. 3 ст. 39 ГПК:

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, і заява про такий відвід надійшла на розгляд суду за 3 дні (або раніше) до наступного судового засідання, то вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла на розгляд суду пізніше ніж за 3 дні до наступного судового засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Зміни в заходах забезпечення позову

З переліку заходів забезпечення позову в ст. 137 ГПК виключається:

• забезпечення шляхом встановленням обов'язку вчинити певні дії;
• забезпечення шляхом передачі речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
• іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 — 9 цієї частини.

Окрім того, стаття 137 доповнюється п. 12, за яким не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру.

Підстави для відмови у видачі судового наказу

З переліку підстав для відмови у видачі судового наказу виключається пункт, за яким суддя міг відмовити у разі, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Вимоги до заяв, що подаються на стадії виконання судового рішення

До заяви, скарги чи клопотання, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Відкриття провадження у справі

У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції

Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції також і про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції

Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовує питання про склад учасників судового процесу. Пункт доповнюється тим, що у разі встановлення, що суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі, суд залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Підстави для скасування судового рішення

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

У разі закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 231 цього Кодексу справа направляється на розгляд до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Право касаційного оскарження

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, будуть мати право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

«Касаційні фільтри»

По-іншому формулюється ч.  2 ст. 287 ГПК. Так, раніше вона передбачала, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Тепер ця частина 2 прописана наступним чином:

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1 (рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч. 3 ст. 287 ГПК) , 4 (ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого висновку (у разі подання касаційної скарги на підставі цього пункту у касаційній скарзі також зазначається постанова ВС, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні);

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу;

5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Не підлягають касаційному оскарженню

В ч. 3 ст. 287 ГПК уточнюється, що не підлягатимуть касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково;

д) судове рішення оскаржується з підстави ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи було прийнято безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга на судове рішення з підстави, передбаченої пунктом 5 ч. 2 статті 287 ГПК (ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи), подається протягом 30 днів з дня ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, відповідного рішення.

Відмова у відкритті касаційного провадження

Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого висновку або коли ВС вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

У випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Закриття касаційного провадження

Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу.

Нагадаємо, раніше ч. 4 ст. 300 ГПК звучала так: «Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права».

Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду

 Зі статті 310 ГПК з переліку підстав для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду виключається п. 7, а саме виключається така підстава як розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

 Не дослідження судами доказів – не підстава для направлення справи на новий розгляд

 З переліку підстав для направлення Верховним Судом справи на новий розгляд (ч. 3 статті 310 ГПК) виключається така підстава, як «суд не дослідив зібрані у справі докази».

Замість цього уточнюється, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо касаційну скаргу обґрунтовано підставою, передбаченою пунктом 5 частини другої статті 287 цього Кодексу (тобто, у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи).

 Також внесені зміни до Перехідних положень.

 Зокрема, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 — 8, 10, 12 — 14, 17, 19, 21, 31 — 33 частини першої статті 255 ГПК (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал,) — до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що у Президента Володимира Зеленського підготували зміни до Цивільного процесуального кодексу, за якими до малозначних справ, що не можна оскаржити до Верховного Суду, будуть віднесені справи про захист прав споживачів і про захист честі та гідності.

Президент Зеленський пропонує зміни до КАСУ, за якими зміниться перелік видів забезпечення позову — зокрема, не можна буде зупиняти акти Кабміну та рішення кадрових комісій органів прокуратури.

 Крім того, з’явився текст законопроекту про зміни до процесуальних кодексів.