Судові рішення без мотивації та скасування нарадчої кімнати: що пропонують члени Комісії при Зеленському

Як відомо, одним із факторів, що впливають на довіру до судової влади, є повноцінний доступ громадян до суду та зрозумілість мотивації судових рішень.

Наразі пропонується змінити деякі підходи до судової реформи. Зокрема, суди не будуть зобов’язані виписувати мотивування до кожного свого рішення, а доступ справ до Верховного Суду буде дещо звужено. Відповідні ініціативи обговорюються в рамках робочої групи Комісії з питань правової реформи, створеної при Президенті Володимирі Зеленському.

Раніше «Судово-юридична газета» вже повідомляла про ініціативу, за якою повний текст судового рішення може видаватися тільки за вимогою сторін. Суддя зможе виготовляти короткий варіант рішення з резолютивної частиною, і сторони будуть отримувати на руки тільки цей короткий варіант судового рішення.

Окрім того, робоча група пропонує впровадити інститут мирових суддів та розширити перелік підстав для дисциплінарної відповідальності суддів.

У розпорядженні «Судово-юридичної газети» опинилися концептуальні пропозиції щодо вдосконалення процесуальних кодексів.

Зокрема, що стосується Цивільного процесуального кодексу (ЦПК), то вони наступні:

• Змінити концепцію виходу судді до нарадчої кімнати — відійти від обов’язковості нарадчої кімнати, залишивши це питання на розсуд суду;
• Привести у відповідність до змісту Конституції норми ЦПК щодо визначення термінів, які стосуються апеляційного перегляду справ та замінити термін «апеляційна скарга» на термін «апеляція» або «заява про апеляційний перегляд»;
• Переглянути підхід щодо набрання законної сили судовими рішеннями у випадках визнання позову — рішення суду набирає законної сили негайно;
• «Враховуючи навантаження суддів для ефективної реалізації завдання цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду та вирішення цивільних справ доцільно змінити підхід до вирішення питання щодо обов’язку суддів виготовляти повний текст судового рішення по всім справам — передбачити такий обов’язок виключно у випадках подання відповідної заяви учасників справи або осіб, які вважають, що їх законні права та інтереси таким рішенням порушуються»;
• «З огляду на те, що переважна більшість трудових спорів є складними і такі справи потребують ретельної підготовки до початку їх судового розгляду процесуально доцільним є виключити з ЦПК п. 2 ч. 1 ст. 274, відповідно до якого у порядку спрощеного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин»;
• Залишається великою проблемою, яка не сприяє реалізації принципу своєчасного розгляду цивільних справ та потребує перегляду законодавчого підходу до вирішення питання щодо «належного повідомлення» осіб, які беруть участь у справі, у зв’язку з неузгодженістю ЦПК з відповідними нормативними актами підприємств і установ поштового зв’язку України;
• За змістом ст. 115 ЦПК висновок експерта в галузі права не є доказом, а тлумаченням норм права; при вирішенні цивільної справи саме суд повинен навести тлумачення норм, які регулюють спірні правовідносини, а тому статті 114, 115 слід виключити з ЦПК України;
• «Для узгодження процесуальних норм, які регулюють питання призначення експертиз та зупинення провадження у справах, необхідно до ЦПК включити норми, які б передбачали можливість суду зупинити провадження на будь-якій стадії розгляду цивільної справи»;
• «Підлягає суттєвому переосмисленню та концептуальній зміні розділ 5 «Перегляд судових рішень» щодо апеляційного та касаційного провадження. Виходячи з суті суду касаційної інстанції як «суду права», а не «суду факту», слід забезпечити касаційне оскарження лише тих судових рішень, де вбачається неоднакове застосування норм матеріального або процесуального права або необхідність ревізії тлумачення норми права судом з огляду на відповідність сталій судовій практиці з чітким зазначенням критеріїв допуску до касації».