Засідання КСУ щодо скасування адвокатської монополії: основні тези

17 жовтня Велика Палата КСУ на відкритому пленарному засіданні дослідила матеріали щодо надання висновку відповідності президентського законопроекту №1013 про скасування адвокатської монополії вимогам статей 157 і 158 Конституції України. 

Нагадаємо, що Верховна Рада України направила до Конституційного Суду України клопотання про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (скасування адвокатської монополії) (реєстр. №1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

«Питання закріплення за адвокатами виключного права на представництво в суді не належить до суспільних відносин конституційного рівня регулювання», — зазначила Ольга Совгиря.

Представник Верховної Ради України в КСУ Ольга Совгиря під час своєї доповіді сформулювала основні тези щодо позиції парламенту відносно законопроекту №1013:

• питання закріплення за адвокатами виключного права на представництво в суді не належить до суспільних відносин конституційного рівня регулювання;
• держава повинна створити умови громадянам для отримання правової допомоги, незважаючи на їхній на матеріальний рівень;
• аналіз конституційного права держав — членів ЄС дає підстави вважати, що адвокатської монополії в ЄС немає;
• закріплення права адвоката не повинно мати безумовний характер;
• позитивним обов'язком держави слід вважати встановлення монополії адвоката в кримінальному провадженні.

Кількість осіб, що звернулися за безоплатною правовою допомогою після запровадження адвокатської монополії, колосально збільшилась, — Ольга Совгиря навела статистичні дані.

Ольга Совгиря надала КСУ статистичні дані щодо основних тенденцій діяльності інституту безоплатної правової допомоги з моменту запровадження так званої адвокатської монополії.

Отже, в 2016 році кількість малозабезпечених громадян, які звернулися для отримання безоплатної правової допомоги, становила 13 763 осіб, у 2017 році цифра різко зросла — до 43 000 осіб, а у 2018 році — до 47 000 осіб.

Прогресія кількості малозабезпечених осіб, що звертаються для отримання безоплатної правової допомоги, є непрямим свідченням того, що доступ до адвокатської допомоги є обмеженим, — вважає представник Верховної Ради України.

Ольга Совгиря підтримує позицію Комітету з питань правової політики та вважає, що законопроект сприятиме реалізації механізму постійного доступу громадян до правничої допомоги.

«Багато громадян України не можуть оплатити той рівень адвокатських послуг, який існує нині», — слова з доповіді представника Президента.

Представник Президента у КСУ Федір Веніславський акцентував увагу на необхідності брати до уваги рівень економічного розвитку, добробуту та платоспроможності громадян. Знову в залі пролунали дані про збільшення кількості осіб, які звертаються за наданням безоплатної правової допомоги.

«Жодного звуження змісту й обсягу конституційних прав і свобод в законопроекті Президента немає», — вважає Федір Веніславський.

Він наголосив, що стаття 131-2 Конституції України, яку Президент пропонує Верховній Раді України викласти в новій редакції, передбачає вилучення норми щодо виключного права адвоката здійснювати представництво інтересів особи в суді. Однак захист від кримінального обвинувачення здійснюватиметься тільки адвокатом.

«Якщо особа вважає, що не адвокат, а представник іншої правничої професії краще і професійніше здійснить представництво в суді, — особа матиме право вільно вибрати собі захисника. Мова йде про те, що особа отримає більш широкий варіант вибору поведінки», — зазначив Федір Веніславський.

«Адвокатська монополія» — хто дасть визначення?

На стадії запитань судді КСУ, зокрема Віктор Городовенко та Сергій Головатий, неодноразово намагались отримати чітку та однозначну відповідь на питання: що мається на увазі під поняттям адвокатської монополії? Яке змістовне навантаження вкладено у назву проекту?

Представник ВРУ Ольга Совгиря у спробах розтлумачити термін звернулася до Академічного тлумачного словника української мови та Оксфордського тлумачного словника, вказавши, що «йдеться про виключне право на що-небудь, про категорію, що асоціюється з привілеями».

Федір Веніславський зауважив про відсутність у чинному законодавстві визначення адвокатської монополії та наголосив, що це умовний термін.

«У Конституції не буде слова "монополія"», — заявив Веніславський.

Суддя КСУ Сергій Сас звернувся з питанням: «Чи правильно я розумію, що термін "адвокатська монополія" вжито лише для зручності користування?», на що Ольга Совгиря зазначила, що це питання краще адресувати суб'єкту законодавчої ініціативи.

У подальшій дискусії наголос ставився на тому, що законопроект №1013 не буде обмежувати діяльність інституту безоплатної правової допомоги.

Виконання передвиборчої обіцянки — мотив подання Президентом законопроекту 1013.

У ході судового засідання Федір Веніславський нагадав про передвиборчі обіцянки Президента Зеленського.

Наводячи дані про наявність негативних думок серед адвокатів стосовно монополії, представник Президента водночас заявив: «Зміни в Конституцію 2016 року — результат лобістської діяльності адвокатської спільноти».

«Сенсу в монополії немає», — думка Міністра юстиції України Дениса Малюськи.

Залучений учасник судового засідання міністр юстиції Денис Малюська звертав увагу Суду на економічні чинники так званої адвокатської монополії. У випадку неприйняття законопроекту з 01.01.2020 виникнуть значні додаткові витрати, не обґрунтовані відповідними економічними підставами.

Так, міністр вважає, що залучення замість посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування адвокатів не є прикладом асиметрії інформації, адже висококваліфіковані юристи — посадові особи установ могли б представляти інтереси в суді більш професійно.

Однак на запитання судді КСУ Сергія Саса щодо розміру фінансових втрат, яких зазнає бюджет у випадку неухвалення законопроекту, міністр відповів, що спільну калькуляцію ще не проводили.

Водночас варто взяти до уваги, що 15.10.2019 у ВРУ зареєстрований законопроект №2261 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.

Венеціанська комісія, міжнародне право та адвокатська монополія: думки залучених учасників.

Залучені учасники, представники Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук та Оксана Каденко висловили позиції щодо необхідності залишення Конституції України в редакції 2016 року. Зокрема, Марина Ставнійчук заявила, що судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією порушених прав і свобод людини, а парламент фактично запропонував вилучити ті положення Конституції, що є сутнісними поняттями змісту прав людини. Крім того, вона звернула увагу на позицію Венеціанської комісії та намагалася дати оцінку поняття «адвокатська монополія» з точки зору міжнародно-правових відносин.

Сергій Гончаренко, представник Академії адвокатури України, висловив діаметрально протилежну точку зору.

«Конституція України — не просто основний закон, це своєрідний символ держави. Не варто змінювати Конституцію так часто. Конституція не повинна бути занадто деталізованою», — зазначив Сергій Гончаренко.

Основні тези його промови базувалися на підтримці позиції комітету ВРУ. Сергій Гончаренко вважає, що найбільш розумним є підхід, відповідно до якого питання адвокатської монополії не є предметом конституційного регулювання.

Таким чином, завершена стадія дослідження матеріалів у справі за конституційним зверненням ВРУ про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)  вимогам статей 157 і 158 Конституції України. 

Висновок у справі буде оприлюднено на офіційному сайті Конституційного Суду України після проведення закритої частини пленарного засідання.

Детальніше хід засідання «Судово-юридична газета» висвітлювала під час текстової онлайн-трансляції.

Крім того, ми писали про думки щодо адвокатської монополії, висловлені в соцмережах.