Законопроект 2264: правові основи функціонування електронних комунікаційних послуг

Електронні комунікації є невід`ємною складовою функціонування інформаційного суспільства.

15 жовтня 2019 року до Верховної Ради України був поданий проект закону України «Про електронні комунікації».

Як зазначається у пояснювальній записці: «Цілями та завданнями проекту є встановлення засад державного управління та регулювання у сфері електронних комунікацій, що відповідатимуть вимогам часу та євроінтеграційним процесам, для розвитку сфери електронних комунікацій в Україні».

Ініціаторами виступили народні депутати України з політичної партії «Слуга народу» — Олександр Федієнко, Михайло Крячко та інші.

Законопроект визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Автори законопроекту вказують, що метою державної політики в сфері електронних комунікацій є:

- розвиток ринків мереж та послуг електронних комунікацій, який забезпечує розгортання та використання мереж надвисокої пропускної здатності, стабільну конкуренцію, доступність, безпеку мереж і послуг та переваги для кінцевих користувачів;

- забезпечення надання на всій території країни якісних, прийнятних та доступних для населення послуг за допомогою ефективної конкуренції та вибору, а також задоволення потреб та захист прав кінцевих користувачів, включаючи потреби осіб з обмеженими фізичними можливостями щодо доступу до послуг на рівні з іншими користувачами.

Фактично проект закону України «Про електронні комунікації» є імплементацією міжнародних норм Кодексу електронних комунікацій ЄС, ухваленого в грудні 2018 року.

Статті 35 та 36 проекту закону України «Про електронні комунікації» встановлюють права та обов’язки абонентів/споживачів електронних комунікаційних послуг. Зокрема, на законодавчому рівні планується визначити право абонента на відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання чи неналежного виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов'язків, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг чи законодавством, оскарження неправомірних дій та право на відмову від оплати електронної комунікаційної послуги, яку він не замовляв.

Окремою главою у законопроекті регулюється діяльність постачальників електронних комунікаційних послуг. Передбачається встановлення майнової відповідальності постачальника перед споживачами.

Зокрема, за ненадання оплачених електронних комунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, запропоновано встановити майнову відповідальність у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу — 25 відсотків вартості оплачених послуг. За безпідставне припинення надання електронних комунікаційних послуг постачальник буде сплачувати штраф у розмірі абонентної плати за весь період ненадання таких послуг.

У законопроекті 2264 вдосконалюється контроль у сфері електронних комунікацій з метою його спрямування на попередження правопорушень та зниження потенційно можливого тиску на суб’єктів господарювання, зменшення кількості перевірок цих суб’єктів на їх території.

Як наголошують автори законопроекту у пояснювальній записці: «Законопроектом 2264 визначені основні принципи діяльності національного регулятора, зокрема  законність, ефективність державного регулювання,  незалежність, неупередженість і передбачуваність державного регулювання,  об'єктивність під час прийняття рішень, відкритість і прозорість процедур державного регулювання та відсутність дискримінації».

У випадку ухвалення закону України «Про електронні комунікації» буде встановлено універсальну послугу, яка забезпечує доступність, зокрема і цінову, до інтернету та голосового зв’язку.

Крім того, документом встановлюються правові основи діяльності постачальників електронних комунікаційних послуг: рівні права постачальників електронних комунікаційних послуг на ринку електронних комунікаційних послуг; пріоритет інтересів споживачів електронних комунікаційних послуг; розвиток конкуренції в умовах функціонування постачальників електронних комунікаційних послуг різних форм власності тощо.