Автор законопроекту прокоментував зміни щодо оподаткування самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Як відомо, наразі юридичною спільнотою активно обговорюється законопроект №2200 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність».

Зміст і завдання цього законопроекту спеціально для «Судово-юридичної газети» прокоментував його автор — народний депутат України IX скликання Володимир Антонович Ватрас.

«Хочу надати пояснення та дещо заспокоїти хвилювання суспільства, спростувати недостовірну інформацію, що розповсюджується навколо поданого законопроекту та обговорюються суспільством зокрема і в мережі інтернет.

Чинний Податковий кодекс України передбачає вільне обрання платником податків однієї із двох систем оподаткування: загальної або спрощеної.

Зміст критеріїв, за якими відрізняються системи оподаткування, є досить широким: документообіг та облік, звітний період, база оподаткування, розмір податкового навантаження, терміни сплати податків і терміни подання відомостей до податкових органів та інше.

Для прикладу, базою оподаткування для спрощеної системи є чистий дохід, а для платника єдиного податку на 3-й групі оподаткування — дохід, виручка, отримана протягом звітного періоду.

Розмір податкового навантаження на загальній системі становить ПДФО 18% та військовий збір 1,5%, а для платника єдиного податку на 3-й групі оподаткування — 5% від виручки або 3% (при умові сплати ПДВ).

Продовжувати перераховувати можна і далі, але чітко вбачається різниця між двома системами, а ми рахуємо, що платник податків самостійно може обрати систему, яка буде відповідати його вимогам та виду діяльності.

Саме право на обрання системи оподаткування є передумово подання законопроекту №2200, оскільки відсутність даного права у певної категорії осіб не відповідає Конституції України, де вказано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, і є проявом дискримінації.

Непорозуміння виникло в зв’язку з невірним розумінням поняття «самозайнята особа».

Практика діяльності податкових органів показує негативний системний досвід безпідставного встановлення фізичним особам — підприємцям ознаки незалежної професійної діяльності, встановлення для однієї і тієї ж особи подвійного оподаткування за діяльність ФОП та незалежну професійну діяльність.

На даний момент зростає судова статистика відносно даної категорії спорів. Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, вимушені звертатися до суду за захистом своїх прав щодо необґрунтованих податкових рішень про нарахування боргу за здійснення двох видів діяльності.

Саме плутанина у визначенні понять «фізична особа — підприємець» та «особа, яка провадить незалежну професійну діяльність» як складових одного цілого («самозайната особа») і стала причиною внесення відповідного законопроекту.

В ст. 14 Податкового кодексу України наведені визначення понять, які використовуються в Кодексі.

Відповідно до пункту 14.1.226. ст. 14 Податкового Кодексу України, самозайнята особа — платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність — участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, законодавець визнав поняття самозайняті особи як загальне поняття, до числа яких входять і ФОП, і особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Запропонований законопроект не містить жодних змін відносно фізичних осіб — підприємців, пропонується лише розширити коло осіб —платників податків, які мають право на обрання спрощеної системи оподаткування (2-ї та 3-ї груп) та, як наслідок, усунути різноманітність тлумачень одного визначення/терміну.

Суспільна потреба є метою надання особам, які провадять незалежну професійну діяльність, права на обрання запропонованих законодавством України систем оподаткування, як і ФОП, що буде відповідати конституційним принципам», — зазначає Володимир Ватрас.

«Щодо питання кількості найманих працівників, варто відзначити, що на даний момент Податковим кодексом України передбачено, що самозайняті особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть мати лише чотирьох найманих працівників.

При наявності більшої кількості працівників особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не може вважатися особою, яка здійснює таку діяльність, вона не відповідає відповідним критеріям, встановленим законом, та зобов’язана вчиняти дії: або звільняти працівників, або примусово змінювати організаційно-правову форму своєї діяльності (для адвокатів — адвокатські бюро/об’єднання, для інших — створення різноманітних товариств: ТОВ, ТДВ та інше).

Для прикладу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвокат може мати помічників, з якими укладаються трудові договори. При цьому даний законодавчий акт не обмежує адвоката у кількості помічників, які йому потрібні при виконанні доручень.

Поряд з цим, адвокат може мати й інший технічний персонал, який забезпечує роботу адвоката, яка прямо не пов’язана з наданням правничої допомоги.

У демократичній правовій державі, якою Україну проголошено на конституційному рівні, визначено загальновизнані типи правового регулювання, зокрема принцип «дозволено все, що не заборонено законом», так званий «принцип свободи».

Запропонованим законопроектом не обмежується право самозайнятих осіб у кількості найманих працівників, з якими будуть укладатися трудові договори, однак певні обмеження існують при обранні самозайнятою особою другої групи єдиного податку, де встановлюється обмеження у 10 найманих працівників.

Тому виключення з п. 14.1.226 слів «використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб» усуває колізію норм, якими встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування (абзац 2 підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу, де одним з критеріїв зазначено кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах, та одночасно не може перевищувати 10 осіб) для другої групи, навпаки, надає право самозайнятим особам наймати більше чотирьох осіб», — прокоментував автор законопроекту.  

Щодо питання про те, чи самозайняті особи повинні реєструватися у ЄДРПОУ, Володимир Ватрас зазначив наступне:

«Реєстрація осіб, підприємств у відповідному реєстрі передбачена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Реєстрація особи як підприємця і реєстрація особи як платника єдиного податку — два різних процеси. На даний момент особа, яка бажає стати підприємцем, подає державному реєстратору необхідні документи та за бажанням — заяву про обрання спрощеної системи оподаткування, або подає відповідну заяву самостійно до податкових органів. Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не реєструється як підприємець та самостійно звертається до податкових органів з заявою про включення як платника податків.

Як наслідок, даним законопроектом пропонується внести зміни лише у процедуру включення/виключення осіб до реєстру платників податків, який не передбачає реєстрацію самозайнятих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, у відповідному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, зазначивши, що виключення особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, із реєстру платників податків здійснюється за її особистою заявою.

Хочу підкреслити, що Верховна Рада України розглядає законопроекти за певними стадіями (читаннями), в межах яких проходить обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту, постатейне обговорення законопроекту та існує можливість внесення поправок», — підсумував Володимир Ватрас.