Оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби: постанова ВП ВС

Позивач звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати акт розслідування нещасного випадку, акт про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджені за фактом раптового погіршення стану здоров`я старшого юрисконсульта відділу правового забезпечення ГУ Нацполіції як такі, що не відповідають нормам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346 (далі — Порядок №1346).

Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано акти.

Проте апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС), дійшовши висновку, що справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справи про оскарження актів розслідування нещасних випадків підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, права на відшкодування шкоди внаслідок настання нещасного випадку, або виникають із трудових правовідносин, при цьому послався на висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/4176/18 (провадження №11-1302апп18).

Натомість Велика Палата Верховного Суду не погоджується із таким висновком, оскільки посилання суду апеляційної інстанції на зазначений вище висновок суду касаційної інстанції стосується спору між управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю про скасування актів проведення розслідування нещасного випадку щодо ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах із товариством.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа — переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Позивач — особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач — суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункти 8, 9 частини першої статті 4 КАС).

Публічна служба — діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС).

За правилами пункту 2 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, і цей адміністративний позов подав до ГУ Нацполіції, тобто до суб`єкта владних повноважень, зокрема, щодо скасування спірних актів. Зазначені акти затверджені начальником ГУ Нацполіції, а до складу Комісії входять атестовані працівники поліції цього ж ГУ Нацполіції, що свідчить про прийняття спірних актів саме суб`єктом владних повноважень.

За викладених обставин, враховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

З рішенням суду у справі №1640/3010/18 можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала постанову КАС ВС щодо оцінки рівня адвокатських витрат.