ВС надав висновок у судовому спорі між братами Добкіними

5 вересня 2019 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу у справі №638/2304/17 від Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного суду.

Як зазначається на сайті Судової влади України, позивачем у даній справі виступає Дмитро Добкін, а відповідачем — Михайло Добкін.

Так, у лютому 2017 року позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору дарування грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між його батьком та відповідачем укладено договір дарування грошових коштів, за умовами якого відповідачу було подаровано 10 000 000 грн. Цей договір дарування сторони уклали 18 грудня 2015 року в присутності  позивача у письмовій формі та домовились, що після новорічних свят нотаріально його посвідчать. Проте дарувальник помер, що унеможливило нотаріальне посвідчення оскаржуваного правочину.

Позивач вважав, що такий договір є недійсним, оскільки під час його укладення сторонами не додержано норм законодавство щодо його форми та місту, а саме: умовами договору не передбачений строк передання коштів; текст договору не містить реквізитів сторін, зокрема, відсутні паспортні дані сторін; не зазначено мету та цільове використання коштів; сторонами укладено такий договір без згоди позивача — та просив визнати такий договір недійсним.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у задоволенні позову Дмитра Добкіна було відмовлено.

Рішення попередніх інстанцій

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі — ГУ ДФС  у Харківській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судове рішення слід вважати таким, що прийнято про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в описовій чи мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки останніх. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи. Посилання в апеляційній скарзі на той факт, що вказаним рішенням суду порушені права ГУ ДФС у Харківській області, оскільки мотивувальна частина рішення суду повинна бути викладена у інші редакції, колегією суддів не приймаються, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що оскарженим рішенням порушені її права і захистити їх в іншій спосіб вона не має можливості.

У січні 2019 року ГУ ДФС у Харківській області подало касаційну скаргу, яка підписана представником ДФС, в якій просить оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що за результатами документальної перевірки заявником визначені грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, ухвалені відповідні податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються відповідачем до Харківського окружного адміністративного суду. Позов про визнання договору дарування недійсним заявлено з метою уникнення оподаткування та скасування податкових повідомлень-рішень. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 лютого 2017 року впливає на права та обов`язки ГУ ДФС у Харківській області, оскільки має преюдиційне значення.

У травні 2019 року Михайло Добкін подав відзив на касаційну скаргу в якому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити. Звертає увагу, що предмет спору носить приватний характер і не пов`язаний з суб`єктами владних повноважень. ГУ ДФС у Харківській області не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що оскарженим рішенням порушені його права.

Висновок ВС

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про прийняття аргументів, викладених у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Аналіз статей 13, 15, 16, 203, 215 ЦК України дозволяє зробити висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання постановлення оскарженої ухвали апеляційного суду) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 352 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали апеляційного суду) закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи — учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, у разі використання приватно-правового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах.

Аналіз змісту рішення Дзержинського районного суду м. Харкова свідчить, що у мотивувальній частині цього рішення суд першої інстанції зробив висновок, що «в момент укладання договору відбулося повне виконання умов договору дарування, а саме передача дарувальником обдаровуваному та прийняття останнім дарунку — зазначеної в договорі грошової суми, що у судовому засіданні було стверджено представником позивача і не заперечувалось представником відповідача, тому суд вважає, що з огляду на реальний характер зазначеного договору дарування, це є доказом не лише факту укладення договору дарування, а також його дійсності».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при обґрунтуванні права на апеляційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вказувало, що у провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Михайла Добкіна до головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень. ГУ ДФС у Харківській області вказувало, що рішення Дзержинського районного суду м. Харкова впливає на права та обов`язки відповідача, оскільки грошова сума у розмірі 10 млн грн є предметом розгляду у іншій справі. Це матиме наслідком скасування податкових повідомлень-рішень про визначення грошового зобов`язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Зазначене також вплине на обов`язок головного управління державної фіскальної служби у Харківській області по скасуванню суми грошового зобов`язання.

За таких обставин, зазначивши, що апелянтом не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що оскарженим рішенням порушені його права і захистити їх в іншій спосіб він не має можливості, апеляційний суд не перевірив доводи апеляційної скарги та зробив неправильний висновок про закриття апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала відео, в якому депутати пояснювали, чому треба голосувати за судову реформу Зеленського та скорочувати Верховний Суд.

Також ми розповідали, що ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю з Криму.