Парламент ухвалив судову реформу Зеленського в першому читанні

Верховна Рада ухвалила за основу законопроект Президента Володимира Зеленського «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №1008. 

Законопроект, незважаючи на назву, охоплює не лише «органи врядування», а й багато інших питань, фактично переформатовуючи судовий устрій.

У випадку ухвалення даного закону до дати проведення з’їзду суддів деякі питання порядку денного з’їзду будуть виключені. Зокрема, з’їзд суддів не буде обирати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та звільняти їх.

Скорочення суддів Верховного Суду

Законопроектом №1008 передбачено скорочення суддів Верховного Суду вдвічі — з 200 до 100.

По суті, діючих суддів ВС чекає переатестація, яку проведе новий склад ВККС.

Так, згідно з Прикінцевими положеннями, закон Зеленського набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 17 пункту 2 розділу І, який набирає чинності 1 січня 2020 року.

Вища рада правосуддя має протягом 30 днів з дня набрання чинності новим законом сформувати за результатами конкурсу новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та ухвалити рішення про затвердження персонального складу Комісії з питань доброчесності та етики (новий орган).

Новосформована ВККС протягом 2 місяців має провести відбір суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду із числа суддів відповідних касаційних судів ВС за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності.

Порядок проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду затверджується ВККС за погодженням із Вищою радою правосуддя.

Кількість посад у кожному з касаційних судів у складі Верховного Суду визначається з урахуванням вимог цього Закону щодо палат, які обов'язково створюються у касаційному суді, порядку формування Великої Палати Верховного Суду та з урахуванням інших визначених законом вимог.

Судді касаційних судів у складі Верховного Суду продовжують здійснювати правосуддя у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до моменту прийняття відповідного рішення Вищою радою правосуддя.

Останнім днем роботи судді касаційного суду у складі Верховного Суду, який не пройшов процедури відбору, є дата, зазначена у рішенні Вищої ради правосуддя.

Судді Верховного Суду, які не пройшли процедуру відбору, можуть бути переведені до відповідних апеляційних судів з урахуванням рейтингу, сформованого за результатами конкурсного відбору.

Процедури, які були розпочаті ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності цим Законом, продовжуються згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону.

Цікаво також, що посадовий оклад судді Верховного Суду буде складати не 75, а 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно, зменшиться і зарплата членів Вищої ради правосуддя.

Суддівську винагороду можна буде відрегулювати законом про бюджет

Законопроект передбачає інший порядок внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Якщо в рамках судової реформи 2016 року було передбачено, що такі зміни можуть вноситися лише безпосередньо законами про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів», то тепер буде можливо ухвалити будь-який закон з поправками щодо організації судової влади.

Наприклад, відкорегувати норму щодо суддівської винагороди законом про держбюджет. Звичайно, не у бік її зростання. А відповідне зменшення (з 75 прожиткових мінімумів до 55) вже заклали в законопроекті для суддів Верховного Суду.

Вища рада правосуддя прийматиме «анонімки»: новий порядок дисциплінарного провадження щодо судді

Ще одна норма, яка викликає занепокоєння судової спільноти, стосується змін до порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Так, тепер дисциплінарне провадження можна буде відкрити не лише за скаргою, а й просто за повідомленням про вчинення проступку від будь-якої особи.

При цьому виключається гарантія щодо блокування «спаму», а саме норма про те, що у випадку неодноразового подання особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг Вища рада правосуддя має право ухвалити рішення про залишення без розгляду протягом одного року наступних скарг цієї особи.

Слід нагадати ситуацію, коли до ВРП надійшло понад 300 скарг від однієї і тієї ж особи. 

Також прибирається така підстава для залишення скарги без розгляду, як випадок, коли скарга не підписана чи не містить ПІБ скаржника або судді, місце проживання (перебування, місцезнаходження) скаржника. Отже, ВРП зможе приймати «анонімки». 

У разі відсутності судді, скаржника розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без їх участі за виключенням випадків, коли суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини четвертої статті 48 цього Закону.

Додається ще один суб’єкт подачі скарг та повідомлень — Комісія з питань доброчесності та етики.

«Дисциплінарки» прискорять 

Чітко визначається строк здійснення дисциплінарного провадження по скарзі, який не повинен перевищувати більше ніж 30 днів з моменту отримання дисциплінарної скарги.

Виключається положення про те, що у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

Також уточнюється, що подання скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді не зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.

Окрім того, вносяться зміни до норми щодо підстав дисциплінарної відповідальності. Тепер суддя може бути притягнутий не лише за ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена ВККС та/або члена ВРП, а й за затягування строків надання інформації.

Матеріали судової справи (їх копії), пояснення від суддів чи прокурорів щодо судових справ надаються невідкладно, однак не пізніше трьох днів з дня отримання запиту ВРП.

Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органів або члена Вищої ради правосуддя щодо надання інформації або документів, або надання завідомо неправдивої інформації на їх запит, у тому числі недодержання встановлених законом строків, мають наслідком відповідальність, встановлену законом.

ВРП засідатиме без нарадчої кімнати

Не менш важливий аспект стосується відкритого розгляду дисциплінарних питань.

Так, зміни до закону визначають, що засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито.

Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених законом для проведення закритих судових засідань або цим законом. Рішення про проведення закритого засідання ухвалюється більшістю від складу Вищої ради правосуддя чи відповідної Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено цим законом.

Виключається положення про те, що за вмотивованим клопотанням судді Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про розгляд дисциплінарної справи у закритому засіданні, якщо це є необхідним для забезпечення незалежності судді.

Якщо у попередній редакції закону рішення Вищої ради правосуддя, її органів мали ухвалюватися у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів ВРП, які мають право голосу при ухваленні рішення, заборонялося, тепер пропонується встановити, що рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється на відкритому засіданні.

У спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті) рішення Вищої ради правосуддя, її органів ухвалюється у випадках:

• якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
• для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи.

Конкурс до апеляцій під питанням

Як відомо, ВККС оголосила конкурс до апеляційних судів. Однак виникає питання, чи встигне ВККС його провести.

Якщо слідувати за логікою законопроекту, то ВККС має бути переобрана за новою процедурою у досить короткі строки, мають бути ухвалені нові документи щодо конкурсу до судів, а процедури, які були розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів до набрання чинності цим законом, продовжуються згідно з рішенням нової ВККС.

При цьому право першочергового переведення до судів апеляційної інстанції отримують судді Верховного Суду, які не потраплять у скорочений до 100 суддів Верховний Суд за результатами відбору. А для цього в апеляційних судах мають бути відповідні незаповнені вакансії.

ВРП, Вища рада правосуддя і ще раз Вища рада правосуддя

Діяльність ВККС за законопроектом фактично повністю регулюється Вищою радою правосуддя (ВРП). При цьому Вища рада правосуддя залишається у чинному нині складі.

Так, ВРП затверджує Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів, проекти порядку складення відбіркового іспиту та методики оцінювання його результатів, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядку та методології кваліфікаційного оцінювання, порядку формування і ведення суддівського досьє  тощо.

А найголовніше — саме Вища рада правосуддя буде призначати членів ВККС. Хоча й за конкурсом, але склад конкурсної комісії, знов-таки, затверджує ВРП.