Підстави набуття права на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами: постанова КАС ВС

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що включення вкладника банку до повного переліку вкладників, а потім і до загального реєстру означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду, однак позивач не набув такого права і не має законних підстав для включення його до такого переліку, оскільки грошові кошти були перераховані з рахунку іншого вкладника на рахунок позивача, а тому є підстави вважати, що була проведена низка операцій, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що уповноважена особа Фонду зобов`язана була забезпечити перевірку правочинів, у тому числі вчинених із позивачем, протягом тимчасової адміністрації.

Постановою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов’язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку включити інформацію позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського вкладу та направити такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим на час вирішення даної справи судом апеляційної інстанції положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Відповідно до п. 5 розділу ІІ зазначеного Положення протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

За таких обставин належним способом захисту права позивача є зобов’язання уповноваженої особи Фонду включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського вкладу, та направити такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Висновки Верховного Суду

Суд не погодився з доводами відповідача щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції про порушення прав позивача із посиланням на виплату позивачу від Фонду гарантування грошового відшкодування за вкладом в розмірі 200 000 грн.

Виплата коштів з Фонду гарантування сама по собі не свідчить про правомірність дій Фонду та його уповноваженої особи, які є підставами позову. Факт виплати позивачу коштів після ухвалення рішення судом першої інстанції не може свідчити про неправильне застосування цим судом норм матеріального права. Відтак, посилання скаржника на цю обставину, якої не існувало на час розгляду справи судом першої інстанції, не може бути підставою для скасування рішення.

Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі — Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад — кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник — фізична особа (у тому числі фізична особа — підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Отже, вклад розміщено на рахунку банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону №4452-VI.

Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів.

З рішенням у справі №826/11320/15 можна ознайомитись за посиланням.

Раніше "Судово-юридична газета" публікувала позицію КГС ВС щодо обов’язку з повернення авансового платежу.