В парламенті зареєстрували альтернативний законопроект про реформу судоустрою

6 вересня у Верховній Раді зареєстровано альтернативний проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування №1008-1.

«Судова реформа, що була проголошена і відбувалася протягом останніх років, не досягла основної мети, задля якої вона проводилась, а саме очищення і оновлення суддівського корпусу. 

За ці завдання були відповідальними Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) і Вища рада правосуддя (ВРП). Однак за результатами двох хвиль добору до складу Верховного Суду увійшли переважно  особи, які раніше були суддями вищих судів. Крім того, ВККС рекомендувала, а ВРП внесла подання на призначення до Верховного Суду чимало осіб, щодо яких є обґрунтовані сумніви в їх відповідності критеріям доброчесності та професійної етики. Паралельно ВККС проводила кваліфікаційне оцінювання суддів. Цей процес відбувався зі значними порушеннями та без участі Громадської ради доброчесності, а його результати не призвели до реального звільнення тих суддів, які не пройшли оцінювання.

Причиною неефективності органів суддівського врядування є спосіб їх формування — так, за законом ВККС та ВРП наполовину складаються із суддів, делегованих суддями. Питання про звільнення членів ВККС та ВРП з питань невідповідності їх поведінки етичним стандартам є виключною дискрецією цих органів.

Для усунення вказаних недоліків законопроектом пропонується уточнити повноваження органів суддівського врядування, у тому числі засади діяльності Вищої ради правосуддя, змінити порядок формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також удосконалити процедуру розгляду дисциплінарної скарги», — пояснює автор, народний депутат від «Батьківщини» Іван Крулько.

«Проблеми, описані вище, покликаний вирішити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», внесений 29.08.2019 за реєстр. №1008 Президентом України. Хоча законопроект №1008 пропонує залучення міжнародних експертів до складу комісії з відбору членів ВККС та Комісії з питань доброчесності та етики, яка зможе ініціювати питання про звільнення членів ВККС та ВРП, їх роль відрізнятиметься від тієї, яка була передбачена Законом України «Про вищий антикорупційний суд», що може істотно знизити їх ефективність. Метою цього законопроекту є врегулювання питання про залучення міжнародних експертів до вирішення питань добору та звільнення членів ВККС, звільнення членів ВРП так, як це відбулось під час створення Вищого антикорупційного суду», — зазначає автор.

Проект пропонує зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».

Зокрема, законопроект пропонує запровадити новий порядок відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також спеціальну процедуру для звільнення членів ВККС та ВРП. Пропонується, що кандидатів на посади дванадцяти членів ВККС оцінюватиме конкурсна комісія, яка складатиметься з двох членів Ради суддів України, делегованих Радою суддів України, та чотирьох міжнародних експертів, рекомендованих до складу Громадської ради міжнародних експертів, сформованої відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Проект також передбачає створення Комісії з питань доброчесності та етики, яка зможе ініціювати питання про звільнення членів ВККС та ВРП. Така комісія складатиметься з двох членів ВРП та чотирьох міжнародних експертів, рекомендованих до складу Громадської ради міжнародних експертів, сформованої відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». У разі, якщо комісія на своєму засіданні більшістю голосів прийме рішення про внесення подання про звільнення члена ВККС та/або члена ВРП, питання про звільнення такого члена розглядатиметься на спільному засіданні ВРП та міжнародних експертів, які входять до складу Комісії з питань доброчесності та етики. Рішення про відсутність підстав для звільнення члена ВККС та/або члена ВРП ухвалюватиметься більшістю голосів спільного складу ВРП та міжнародних експертів, за умови, що за таке рішення проголосували щонайменше двоє міжнародних експертів. «Саме така процедура розгляду ініціативи міжнародних експертів була застосована під час проведення добору суддів Вищого антикорупційного суду, і така процедура продемонструвала свою ефективність», — наголошує автор.