За фіктивне підприємництво пропонують не притягувати до кримінальної відповідальності. Крім того, слід суттєво збільшити розміри сум фактичного ненадходження до бюджету податків, зборів і інших обов'язкових платежів для настання кримінальної відповідальності. Про це говориться у законопроекті № 1080 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», поданого командою нового Президента на розгляд Верховної Ради.
Йдеться про дві статті Кримінального кодексу України: ст. 205 (Фіктивне підприємництво) та ст. 212 (Ухилення від сплати податків, зборів та обов'язкових платежів).
Тривалу практику притягнення до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво автори законопроекту називають одним із популярних способів тиску на бізнес в Україні. Обґрунтовуючи доцільність декриміналізації фіктивного підприємництва, вони вказують на поширену практику хибного підходу судів до оцінки доказів, наданих контролюючими органами.
Зокрема, у багатьох випадках контролюючий орган стверджував, що операції платника податку з його контрагентом не мають реального характеру на основі присутності в матеріалах адміністративної справи протоколу допиту керівника такого контрагента, отриманого в рамках кримінального провадження щодо фіктивного підприємництва. А суди на цій основі вирішували податковий спір не на користь платника податку, не зважаючи на те, що це суперечить положенням процесуального законодавства, які передбачають, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, і що суд не може обґрунтовувати свої рішення показаннями, наданими слідчому чи прокурору, або посилатись на них, а також визнавати доказами відомості, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.
Декриміналізація фіктивного підприємництва, переконані автори, дозволить розглядати створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона як готування до злочину, що відповідає кримінально-правовій суті зазначених дій.
Таким чином, ст. 205 ККУ пропонують повністю прибрати з Кримінального кодексу.
Відносно застосування ст. 212 ККУ автори стверджують, що порушення кримінальної справи — це фактично зупинка роботи підприємства, адже вилучається первинна документація, проводяться обшуки, накладається арешт на активи тощо. В результаті це має негативний вплив на функціонування підприємства, а в масштабі країни — і на весь бізнес-клімат. Часто кримінальні справи порушуються за поверхневими, неповністю з'ясованими обставинами, тому тільки невелика частка відкритих проваджень завершується переданням обвинувального акту до суду. Решта проваджень закривається у зв’язку з відсутністю складу злочину.
За даними Генеральної прокуратури України, у першому півріччі 2019 року з усіх кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків, за якими було завершено розслідування, 84 відсотки проваджень були закриті.
«Відповідно, гуманізація кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, відмова від карального характеру контролю за ухиленням від сплати податків дозволить створити сприятливіше середовище для функціонування бізнесу в Україні», — говориться у пояснювальній записці.
Як відомо, противником тиску на бізнес є новий керівник Державної податкової служби Сергій Верланов.
«Зараз у нас 900 тисяч гривень — це вхідний поріг для кримінальної відповідальності. Ця дискусія ведеться, м'яко кажучи, не перший рік, але, на мою думку, ці пороги треба підняти рази в три», — зазначив він у інтерв’ю «Економічній правді».
Нині поріг притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків розраховується наступним чином:
Пропонована редакція ст. 212 ККУ передбачає збільшення порогу до 3 000 НМДГ, а визначення великих і дуже великих розмірів — відповідно, до 5 000 та 7 000 НМДГ.