Право на оспорювання правочину: постанова КГС ВС

Фабула справи № 922/2732/17: Заступник військового прокурора Харківського гарнізону (прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України (позивач), до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків (відповідач-1) та Приватного підприємства виробничо-торгівельної компанії (відповідач-2), у якому просив визнати недійсним договір від 09.08.2017, який укладено між відповідачами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір є недійсними, оскільки не відповідає вимогам земельного законодавства, та є таким, що укладений з метою приховати відносини оренди.

Рішенням господарського суду позов задоволено повністю. Суд першої інстанції свій висновок про задоволення позову мотивував тим, що на момент укладення договору погодження Міністерства оборони України надано не було, що є порушенням вимог законодавства та підставою для визнання його недійсним.

Постановою апеляційного господарського суду зазначене рішення суду було скасоване та прийняте нове, яким в позові відмовлено. Наведена постанова мотивована тим, що прокурор подав позов всупереч інтересам позивача, оскільки прокурор не обґрунтував порушення його інтересів і необхідності їх захисту в судовому порядку, а спірний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який відповідає вимогам законодавства, та підстави для визнання його недійсним відсутні.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, прокурор подав касаційну скаргу, яка мотивована тим, що непідтримання позивачем позиції прокурора не є перешкодою для захисту інтересів держави, тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову. При цьому прокурор зазначає, що спірний договір укладений без погодження відповідних органів, але суд апеляційної інстанцій дане питання не дослідив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 25.04.2019 у справі № 922/2732/17 касаційну скаргу залишив без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду — без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 наведеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист, зокрема судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоби предмет правочину перебував у конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц, відступати від якої колегія суддів підстав не вбачає.

З постановою можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, що в Україні змінили правила нотаріального діловодства.