У жовтні нинішнього року, практично за два місяці, набере чинності новий Кодекс України з процедур банкрутства, вже високо оцінений міжнародними партнерами України та вітчизняною професійною спільнотою арбітражних керуючих.
Проте, за свідченням авторів Кодексу, щоб не перевантажувати його деталізацією, багато речей було перенесено на рівень підзаконних нормативно-правових актів. Їх створенням мало б зайнятися Міністерство юстиції як державний регулятор сфери банкрутства. Крім того, відомство повинно було координувати вчасне проведення багатьох організаційних заходів, адже Кодекс містить чимало новел і вимог до професійної спільноти, які раніше не застосовувалися.
З проханням прокоментувати стан готовності Кодексу з процедур банкрутства до введення в дію «Судово-юридична газета» звернулася до заступника голови Комітету з питань банкрутства Асоціації адвокатів України, арбітражного керуючого, адвоката Олени Фоміної.
На Ваш погляд, чи готові суспільство та державні інституції до набрання чинності Кодексом з процедур банкрутства?
На жаль, ні. До введення в дію нових правил залишається менше ніж два місяці, проте питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників не вирішено, кампанія по інформуванню громадян про нові можливості позбавлення від боргів не розпочата, а процес формування Єдиної СРО арбітражних керуючих пригальмував.
Сподіваюсь, що ще встигнемо виправити ситуацію за умови злагодженої співпраці професійної спільноти та державних органів, які мають забезпечити нормативне регулювання окремих процедур.
Наскільки принциповим є вибір єдиного адміністратора торгової площадки?
Кодекс визначає, що продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі, яка є дворівневою та складається з центральної бази даних та авторизованих електронних майданчиків. Порядок функціонування такої системи має бути врегульований Кабінетом міністрів України. Обговорення проекту Постанови Кабінету міністрів «Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)» тривало декілька місяців. Лише незначна частина зауважень професійної спільноти була врахована, наразі вимогам, які визначені в нормативному документі, з явною перевагою відповідає ДП «СЕТАМ» і, можливо, ДП «Прозорро.Продажі» (залежно від фінальної редакції документу). Отже, чекаємо на остаточну редакцію Постанови. На мій погляд, наявність конкуренції та можливість обрати адміністратора — необхідна умова забезпечення прозорості процесу продажу майна боржників.
Чи розуміють арбітражні керуючі, як їм доведеться працювати за новим Кодексом?
Розуміють, проте практика, зокрема судова, як завжди, буде вносити свої корективи. Кодекс з процедур банкрутства кардинально змінює правове регулювання окремих питань, починаючи з відкриття провадження у справі: вже не потрібно чекати рішення суду та доводити неможливість виконати рішення державним виконавцем — до розміру винагороди арбітражному керуючому та порядку його призначення: автоматизована система обиратиме не одну, а три кандидатури.
Новелою Кодексу є запровадження банкрутства фізичних осіб — це новий інститут для України, тому експертна допомога у веденні цієї категорії справ є найбільш бажаною, сподіваюсь, що до навчального процесу зможуть долучитися міжнародні організації та проекти, а також профільні професійні об’єднання, а згодом центром експертної підтримки стане СРО.
Створення Єдиної саморегулівної організації (СРО) просувається вірним шляхом чи все залишається на рівні обговорень? Що потрібно?
Вперше завдяки єдності профільних комітетів Асоціації адвокатів України та Асоціації правників України вдалося об’єднати юридичний ринок: майже всі регіони країни, як на рівні юридичних компаній, так і окремих арбітражних керуючих та фахівців з банкрутства. Сформовано робочу групу зі створення Єдиної СРО та проведено першу робочу зустріч, на якій більшістю учасників висловлено позицію з двох ключових питань: установчий з’їзд арбітражних керуючих має бути проведений шляхом їх особистої участі, без кворуму. Наступним кроком в діяльності робочої групи має бути розробка та узгодження проектів документів, що будуть забезпечувати діяльність СРО. Учасники мали подати на обговорення проекти статутів, які вже розроблені в межах СРО та окремими фахівцями, до 31 липня. Процес трохи загальмував, проте сподіваюсь, що вже на початку вересня вдасться провести чергову робочу сесію, надати оцінку проектам статутів та визначити наступні кроки в роботі. Окрема вдячність за експертну та організаційну підтримку діяльності робочої групи проектом ЄС «Право-Justice».