ВП ВС визначила юрисдикцію спорів щодо виконання вироків про конфіскацію майна

У травні 2018 року позивач звернувся до суду з цивільним позовом, у якому просив скасувати арешт невизначеного майна, всього майна, належного йому на праві власності.

Вимоги мотивував тим, що йому на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належать окремі частини деяких будинків.

Апеляційним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист № 1-38 на підставі вироку від 28 листопада 2007 року, яким його засуджено за вчинення злочину до 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

На виконання цього виконавчого листа ВДВС Бобринецького РУЮ накладено арешт на невизначене, все майно позивача.

Постановою ВДВС Бобринецького РУЮ від 30 грудня 2009 року виконавче провадження завершено, повернено без виконання у зв`язку з відсутністю у боржника майна, яке можливо конфіскувати.

У 2012 році матеріали виконавчого провадження знищено. На думку позивача, арешт є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 1 червня 2018 року у відкритті провадження у зазначеній справі відмовлено, роз'яснено позивачу право на звернення з такими вимогами в порядку, передбаченому положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки арешт накладено в межах кримінального провадження, то така заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Заявнику слід звернутися з клопотанням про скасування арешту у порядку, передбаченому КПК України.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 липня 2018 року ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 1 червня 2018 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що питання про зняття арешту не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а може бути вирішене в порядку виконання вироку суду за правилами КПК України.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду у справі № 383/493/18 виправила всі вищезазначені рішення, надавши наступне пояснення.

Враховуючи, що виконавчий лист був виданий на виконання вироку в частині конфіскації майна, а не на виконання судового рішення у цивільній справі, позовні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Статтею 537 КПК України 2012 року (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) урегульовані питання, які вирішуються під час виконання вироків. Положеннями статті 539 КПК України 2012 року визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку. Проте зазначеними нормами закону не встановлено порядку скасування арешту, накладеного в порядку виконання вироку про конфіскацію майна як вид покарання. Відсутнє і посилання на можливість такого скасування за правилами ЦПК України.

Крім того, положеннями КПК України 2012 року (розділом VIII) не встановлено порядку оскарження рішення, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення щодо конфіскації майна у кримінальному провадженні.

Тобто суди дійшли помилкового висновку про те, що питання про зняття арешту може бути вирішене в порядку виконання вироку суду за правилами КПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позивач має право на звернення з такими вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства.

Також КАС визнав, що строк для оскарження рішення податкової щодо ЄСВ становить 10 днів.