Матеріальне становище засудженого не є підставою для зменшення розміру моральної шкоди: висновок ККС ВС

Верховний Суд колегією суддів Другої Судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 753/14915/17 встановив що, суди правильно не взяли до уваги  матеріального становища засудженого та інші обставини, на які посилався засуджений, як на підстави для зменшення заявленого розміру моральної шкоди.

Обставини справи

12 листопада 2015 року приблизно о 10:00 водій автомобіля  марки Nissan Primera перед початком руху не переконався, що рух буде безпечним і не створить комусь перешкоди або небезпеки. Рухаючись заднім ходом, він наїхав на пішохода, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

З матеріалів справи вбачається, що до початку розгляду провадження потерпіла подала цивільний позов, в якому моральну шкоду оцінила в 250 тис. грн, обґрунтовуючи це душевними стражданнями, які вона пережила у зв`язку з самим фактом ДТП.

Дарницький районний суду м. Києва визнав винуватим і засудив особу за  ст. 286 КК  до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. На користь потерпілої місцевий суд стягнув з обвинуваченого 30 тис. грн. моральної шкоди та  13 071 грн 31 коп. — матеріальної.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва 18 вересня 2018 року вирок місцевого суду змінено та постановлено стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 13 071 грн 36 коп. для відшкодування матеріальної шкоди та 100 тис. грн для відшкодування моральної шкоди.

Позиція Верховного Суду

Сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На думку суддів ВС, місцевий суд дійшов беззаперечного висновку, що заподіяна моральна шкода є очевидною, що не заперечується і у касаційних скаргах.

Верховний Суд встановив: апеляційний суд, змінюючи рішення першої інстанції, врахував, що внаслідок злочинних дій, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій заподіяно моральну шкоду, а наслідки для потерпілої є психотравмуючими та обумовили порушення фізичної, психоемоційної та соціальної сфер існування, перешкоджали активній і повноцінній життєдіяльності та викликали формування негативних психологічних переживань.

У цьому випадку суди правильно не взяли до уваги матеріального становища засудженого та інші обставини, на які останній посилався, як на підстави для зменшення заявленого розміру моральної шкоди.

Також суд акцентував на тому, що  потерпіла перенесла фізичний біль, обумовлений спричиненими їй середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, у зв`язку з чим у неї виникала необхідність адаптуватися до нових, дискомфортних умов існування, а негативні наслідки вчинення злочину потягли за собою тривале нераціональне витрачання життєвого часу, обумовили необхідність залучення фізичних, душевних та матеріальних ресурсів на їх подолання.

Верховний суд встановив, що, враховуючи глибину і тривалість моральних страждань позивачки, апеляційний суд обґрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди у 100 тис. грн, а тому залишив касаційну скаргу без задоволення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову ККС ВС щодо Закону про амністію і права потерпілого на оскарження рішення суду