В Україні створять дієву систему захисту викривачів корупції

Закон України «Про запобігання корупції» передбачає державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції (далі — викривачі), але практична реалізація відповідних гарантій не відбувається. Особи, які повідомляють про відомі випадки корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, зазнають утисків і переслідування, відчувають загрозу життю і здоров'ю. Беручи до уваги міжнародні стандарти, зокрема рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM / Rec (2014 року) 7, захист викривачів корупції повинен бути частиною більш широких гарантій захисту осіб, які повідомляють про загрозу шкоди або шкоду суспільним інтересам.

Проектом Стратегії, розробленим Центром політико-правових реформ (ЦППР), а саме проектом Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2019–2023 роки», пропонується створення закону про захист викривачів, який передбачає широкі можливості щодо гарантій безпеки для осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції.

Нагадаємо, що прийняття Антикорупційної стратегії є одним з ключових завдань нової Національної ради з питань антикорупційної політики. Втім, чи буде ухвалено саме варіант, запропонований ЦППР, поки невідомо.

Головною метою створення закону про захист викривачів є забезпечення дієвого захисту осіб, які повідомляють про ознаки корупційних та пов’язаних з корупцією правовідносин.

Завдання:

1) забезпечення належного правового регулювання захисту викривачів відповідно до міжнародних стандартів;

2) забезпечення спроможності НАЗК та інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції гарантувати державний захист викривачів.

Пріоритетні заходи:

1) Розробити та ухвалити закон про захист викривачів, який відповідатиме сучасним міжнародним стандартам у цій сфері, враховуватиме найкращі практики та визначатиме, зокрема:

• перелік осіб, які належать до викривачів;
• канали повідомлень для викривачів;
• гарантії анонімності та захисту інформації про особу викривача і будь-які його/її ідентифікаційні дані;
• механізми стимулювання для викривачів (зокрема можливість і доцільність фінансового стимулювання викривачів);
• процедуру реалізації гарантій захисту викривачів та їх близьких осіб, у тому числі захист від переслідувань та стягнень, захист життя та здоров’я;
• повноваження НАЗК, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції щодо реалізації гарантій захисту викривачів, чітке розмежування їхніх повноважень і механізми взаємодії.

Заходи середньої пріоритетності:

2) Провести навчання для уповноважених осіб НАЗК, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції щодо забезпечення реалізації гарантій захисту викривачів.

Перспективні заходи:

3) Здійснити аналіз ефективності здійснення захисту викривачів; виявити недосконалі положення законодавства та інші обставини, які знижують ефективність захисту викривачів; здійснити заходи, спрямовані на усунення зазначених обставин.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що для ДСА збільшили спецфонд державного бюджету на 2019 рік.