Про те, що на прокуратуру чекають великі зміни, серед оточення Президента говорилося вже давно. Експерт з питань реформування правоохоронної та судової систем, 9-й номер у списку партії «Слуга народу» Денис Монастирський окреслив основні аспекти майбутніх змін:
«Реформу прокуратури треба починати з генерального прокурора: ми маємо повернути вимогу про юридичну освіту для глави відомства. Також ми плануємо провести функціональний аналіз ГПУ і регіональних прокуратур, виявити та усунути дублюючі функції, скоротивши відповідні підрозділи. Наприклад, у Генпрокуратурі є підрозділ, який забезпечує діяльність генерального прокурора та його заступників. За роки роботи ГПУ його штат значно роздули, і його треба скоротити», — пояснив Денис Монастирський в інтерв’ю виданню theБабель.
При цьому він зазначив, що вже з 22 листопада прокуратуру позбавлять функцій слідства. У «Слузі народу» наголошують, що в цьому процесі важливо не втратити низку справ, які розслідуються давно. Зокрема, йдеться про справи Майдану, якими займається управління спецрозслідувань ГПУ. Щодо співробітників управління, то вони стануть процесуальними керівниками в цих справах і допомагатимуть слідчим Державного бюро розслідувань або Нацполіції. Проте остаточного рішення з цього питання у команди Президента поки що немає.
Як немає остаточного рішення і стосовно кандидатури майбутнього генпрокурора. «Це має бути людина з вищою юридичною освітою, професіонал, але не обов’язково з органів прокуратури, це можуть бути суміжні професії. Остаточно про це має сказати Президент. Питання ще не вирішено», — зауважив Денис Монастирський.
Також майбутній нардеп розповів, що планується створення спеціального комітету Верховної Ради з контролю за розвідувальними та правоохоронними органами. Цей комітет матиме доступ до певних розвідувальних даних. Наразі таких можливостей звичайні комітети не мають. Проте, за словами Дениса Монастирського, варто врахувати чимало нюансів, щоб такий спецкомітет існував: «Необхідно створити законодавчу базу, зокрема врахувати позицію Конституційного суду щодо меж контрольних функцій парламенту. Наприклад, за рішенням КС Рада не може давати кадрові рекомендації в цій сфері. Над цим проектом працював і чинний уряд. Коли документ буде готовий, його потрібно пропустити через зовнішнє експертне обговорення. До того ж ми маємо врахувати, що на членство в цьому комітеті можуть претендувати представники, наприклад, «Опозиційної платформи — За життя».
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков розповів, яким саме в команді Президента вбачають майбутнє судової реформи та що планують робити з інститутом мирових суддів в Україні. Також він прокоментував майбутню зміну складу ВККС.
Також повідомлялось, кого Зеленський бачить на посту генпрокурора.