Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним між банком і відповідачем, після спливу майже 10 років з дня його укладення.
Рівненськім апеляційним судом встановлено, що 29 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Банк свої зобов’язання виконав і надав Олександру кредит. Проте станом на 2018 рік банк нарахував заборгованість за кредитом в розмірі 63 866 грн 80 коп.
Але представник відповідача подав зустрічний позов до банку про визнання кредитного договору недійсним.
16 квітня 2019 року Дубенський міськрайонний суд відмовив ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення заборгованості. Зустрічний позов до банку про визнання кредитного договору недійсним суд задовольнив.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі йшлося про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Банк просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення його позову.
Залишаючи рішення місцевого суду без змін, апеляційну скаргу банку — без задоволення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на момент укладення кредитного договору відповідач був неповнолітнім (17 років). Банком не доведено, а судом не встановлено факту надання батьками відповідача згоди на укладення ним кредитного договору.
Адже коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір із нею може бути укладений лише за згодою її батьків або піклувальників.
Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім’я, за згодою органу опіки, піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки і піклування відповідно до закону.
Читайте також, кому і за яких обставин можуть бути відшкодовані збитки.