Велика Палата Верховного Суду у справі № 638/3490/18 зазначила, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Складання протоколу — це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року, ухваленій за наслідками розгляду справи № 712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складання протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують її права, окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності вони не оскаржуються.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Велика Палата ВС дійшла висновку про те, що вимоги подання сертифікатів ТПП про форс-мажорні обставини є необґрунтованими.