Наслідки кадрового дефіциту на прикладі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

Наразі однією з найгостріших проблем у судовій системі є кадровий дефіцит. Він безпосередньо впливає на кількість справ, що припадає на розгляд кожного судді, отже, й на строки та якість розгляду справ. Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, як така ситуація відбивається на роботі Печерського районного суду Києва. Тепер наше видання відвідало Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Кількість справ зростає, кількість суддів — ні

За штатним розписом у Лубенському міськрайонному суді Полтавської області має працювати 8 суддів. Однак через закінчення 5-річного строку повноважень у одного судді та звільнення 4 суддів на даний момент автоматизованою системою документообігу суду справи розподіляються лише двом суддям. У двох суддів, які відрядженні до Лубенського міськрайонного суду для здійснення правосуддя, закінчується строк такого відрядження 19 липня 2019 року. Адже відповідно до «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження, що надійшли за шістдесят календарних днів включно до закінчення повноважень судді.

Керівник апарату Лубенського суду Людмила Кушнір навела «Судово-юридичній газеті» статистику розгляду матеріалів та поділилася своїми думками щодо оптимізації суддівського навантаження.

Надходження матеріалів до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області

Керівник апарату Лубенського суду Людмила Кушнір розповідає: за перше півріччя поточного року кількість справ, що надійшли на розгляд до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області по адміністративним правопорушенням та кримінальному судочинству, майже відповідає кількості справ за весь 2017 рік. За таких умов судді абсолютно не мають часу для належного ознайомлення з матеріалами справ, тож зазвичай починають їх вивчати вже під час судових засідань. При такій кількості кримінальних проваджень, які мають розглядатися в першу чергу, особливо страждають цивільні справи. Додатковим навантаженням для суддів є й справи інших судів області, які надходять з Полтавського апеляційного суду за підсудністю. Це кримінальні провадження, справи слідчих суддів та справи про адміністративні правопорушення.

Загалом звітна статистика вражає. Минулого 2018 року середня кількість розглянутих справ на 1 суддю становила 1131 (94 справи на місяць). Перебували на розгляді в розрахунку на 1 суддю 1242 справи (в середньому 104 справи на місяць).

Перша половина 2019 року видалася для суддів ще більш напруженою. Середня кількість розглянутих справ на 1 суддю — 564 (141 справа на місяць). На розгляді в розрахунку на 1 суддю перебували 687 справ (в середньому 172 справи на місяць).

Також роботи значно додали і справи слідчих суддів, підкреслює Людмила Кушнір. Адже кількість кадрів, необхідних для такої роботи (судді та працівники канцелярії), збільшена не була.

ДСА в курсі

Державна судова адміністрація цілком ознайомлена з ситуацією в роботі суду, отримала відповідну інформацію для розробки коефіцієнтів навантаження на суддів. Суд забезпечений технічними засобами, запевняє керівник апарату суду, проте навіть офісне обладнання не витримує надмірної роботи.

Людмила Кушнір виокремила ще одну проблему. Так, при надходженні клопотань від слідчих органів, що потребують негайного реагування, суддя має відкласти розгляд всіх призначених справ. У результаті — нові повістки, додаткові поштові витрати і т. п.

 Керівник апарату суду Людмила Кушнір

Керівник апарату суду також звернула увагу на наслідки усунення суддів від здійснення правосуддя у зв’язку зі спливом 5-річного строку повноважень. Нагадаємо, що наразі чимало суддів-«п’ятирічок» очікує на призначення. Поки цього не відбулося, їх навантаження з розгляду справ припадає на колег.

На думку Людмили Кушнір, такий суддя міг би і надалі виконувати професійні обов’язки до вирішення питання про призначення, що дозволило б значно зменшити навантаження на кожного окремого суддю.