Прокурор звернувся до суду з вимогою стягнути з підприємства упущену вигоду та зазначив, що Відповідач в порушення вимог чинного законодавства не уклав з Позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з чим міським бюджетом м. Суми були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2018 по справі № 920/403/18 позов задоволено.
Суд дійшов висновку, що неправомірна бездіяльність Відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Суми, який кореспондує зверненню Відповідача до Позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підтримав висновки судів попередніх інстанцій та вирішив, що неправомірна бездіяльність Відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням Відповідача до міської ради із заявою про укладення відповідного договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої міська рада була позбавлена коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту у відповідному розмірі, що охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому, наслідки щодо неотримання зазначених коштів перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю Відповідача.
Раніше розповідалося чому посилання на форс-мажор у податкових відносинах є помилковим.