СБУ має бути позбавлена функцій в сфері економічної та організованої злочинності, — КМЄС

Консультативна місія Європейського Союзу озвучила пріоритети щодо подальшого реформування сектора безпеки, зокрема, Служби безпеки України.

Так, 23 травня Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) проводить Парламентсько-громадську платформу, присвячену реформуванню сектора цивільної безпеки України.

Участь у платформі беруть керівники правоохоронних органів України, представники парламенту, міжнародні дипломати, представники судової системи.

Учасники обговорюють впровадження прийнятого минулого року Закону «Про національну безпеку» і реформування Служби безпеки України. На думку міжнародної спільноти, СБУ відповідно до досвіду демократичних країн має займатися виключно питаннями контррозвідки, протидії тероризму і захисту державної таємниці. Але вона не має опікуватися економічною злочинністю.

Голова Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні Кястутіс Ланчінскас відзначив, що новий закон про нацбезпеку дає можливість визначити подальші пріоритетні напрями реформування. Зокрема, щодо деполітизації. Також має бути створено парламентський комітет з контролю за органами безпекового сектору, які мають вплив на права людини.

Крім того, голова КМЄС відмітив, що Місія готова й надалі підтримувати формування і діяльність ДБР. «Разом з тим, є напруженість між певними органами», — додав він.

Також К. Ланчінскас наголосив на реформуванні сектора кримінальної юстиції: впровадження нових методологій для ефективного розслідування злочинів, розвитку співпраці між слідчими різних правоохоронних органів.

За його словами, важливий аспект — це боротьба з організованою злочинністю. Зараз готується глобальний документ щодо оцінювання загроз тяжких злочинів і організованої злочинності.

21 травня проект документа щодо боротьби з оргзлочинністю було представлено уряду. «Сподіваюсь, що цей документ буде прийнятий урядом. Але залишається виклик: який орган відповідатиме за реалізацію цієї стратегії на політичному рівні?» — сказав К. Ланчінскас.

Зі свого боку, заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Анніка Вайдеманн зазначила, що реформа ще далека від завершення. Україна має працювати над вдосконаленням процедури відбору та переатестації суддів, введенням критеріїв об’єктивного оцінювання етики та доброчесності суддів.

«Створено новий Верховний Суд та Антикорупційний суд, але оновлення має продовжуватися. Такі ж критерії мають працювати і для органів прокуратури», — підкреслила вона,

Сектор безпеки в Україні, за її словами, зараз має два історичні завдання.

Зокрема, щоб в Україну були інвестиції, важливо, щоб суб’єкти господарювання відчували, що правоохоронні органи не будуть використовуватися на користь конкурентів або для збагачення самих правоохоронців.

«СБУ терміново потрібна змістовна реформа відповідно до міжнародних стандартів. Ця реформа має відбуватися відповідно до закону про нацбезпеку. Зокрема це стосується створення спеціального парламентського наглядового комітету для всього сектора безпеки. Функції СБУ мають бути обмежені контррозвідкою, контртероризмом і захистом державної таємниці. СБУ необхідно позбавити функцій в сфері економічної та організованої злочинності, це не притаманно подібним органам в інших демократичних країнах. Сподіваємося, що новий Президент буде підтримувати європейську інтеграцію», — підкреслила  заступник голови Представництва Європейського Союзу.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що в Україні почала працювати місія МВФ.