Що ж далі: чи розпустить Зеленський парламент після інавгурації

16 квітня народні депутати, нарешті, проголосували за дату інавгурації Володимира Зеленського. Урочисте засідання Верховної Ради відбудеться вже в цей понеділок, 20 травня о 10:00 у приміщенні сесійної зали.

Звісно, під час розгляду проектів постанов неодноразово лунали взаємні звинувачування нардепів у навмисному затягуванні процесу прийняття рішення через страх перед можливістю розпуску Президентом парламенту.

«Судово-юридична газета» неодноразово публікувала матеріали та думки експертів щодо законодавчого обґрунтування можливості дострокових виборів. Варто відзначити, що народні обранці в більшості зазначають, що хоча й готові до розпуску, не вбачають для цього законних підстав. Як і не очікують на те, що майбутні парламентські вибори пройдуть за новою системою.

Так, народний депутат Роман Семенуха у своєму коментарі зазначив:

«Думаю, парламентські вибори пройдуть у встановлений законодавством день, а саме 27 жовтня. На сьогоднішній момент жодного легітимного способу розпуску Верховної Ради просто не існує. Навіть якщо фантастично допустити вірогідність визнання відсутності коаліції Окружним адміністративним судом, давайте не будемо забувати про строки оскарження. Не думаю, що при тій великій кількості сподівань та надій, що покладаються на новообраного Президента, він починатиме свій шлях з прийняття неконституційних рішень.

Так, не буду заперечувати, є низка народних депутатів, які наразі були б не проти такого перебігу подій та проведення дострокових виборів. Тут насправді банальна причина — економія коштів. Якщо вибори відбудуться раніше, витрати на кампанію можна зменшити майже на третину. Та й для депутатів-мажоритарників нинішнього скликання є деякий плюс: «нові обличчя» в окрузі просто не встигнуть повноцінно попрацювати з виборцями, провести продуктивну кампанію, і шанси повторно отримати мандат на тому ж окрузі у депутата значно підвищуються.

З тієї ж таки причини економії велика кількість мажоритарників не дуже активно підтримують прийняття Виборчого Кодексу та зміну виборчої системи в Україні. Хоча частина депутатів, публічних та соціально активних осіб, розуміють необхідність таких змін, а чимало партій охоче приймуть їх у свої ряди.

Взагалі, що стосується майбутніх парламентських виборів, то я вважаю, вони пройдуть за діючою нині системою. Не так багато часу вже залишилося для разючих змін. Хоча наразі триває особливий період, що буває наприкінці повноважень діючого парламенту або на початку роботи новообраного. Таке своєрідне «вікно можливостей» — час, коли можуть прийматися дійсно важливі для України рішення».

Народний депутат Олександр Дехтярчук вбачає у численних розмовах про дострокові вибори маніпуляції у суспільстві та акцентує, що резонансними темами ракурс уваги спільноти штучно зміщується з дійсно нагальних проблем:

«Я розглядаю питання розпуску парламенту не як фаховий юрист. У цьому випадку вважаю, що на сьогодні ми маємо низку важливих сигналів. Спочатку з’явився проект закону «Про Президента», де пропонувалося досить логічно з юридичної точки зору впорядкувати повноваження Президента. З іншого боку, окремі депутати почали говорити, що це обмеження повноважень саме новообраного Президента. Я особисто не буду голосувати за цей законопроект, адже проти таких обмежень. Було багато обіцянок, і зараз ми не маємо давати підстави та аргументи для їх невиконання.

Як на мене, суттєвого сенсу у дострокових виборах я не бачу. Зараз ця можливість розпуску парламенту — своєрідний «інструмент впливу» на народних депутатів. Думаю, насправді більш глобальна мета команди новообраного Президента — змінити виборче законодавство, позбутися мажоритарників, таких ось, як я. Таких, що зараз відчувають себе досить самостійними і є позапартійними. Як на мене, то наразі немає потреби змінювати виборчу систему. Проблема не в мажоритарниках, а в бажанні контролю над політичними силами тими, хто їх спонсорує».

Правники теж досить одностайні у своєму погляді на майбутнє нинішнього парламенту. Так, доцент кафедри конституційного права, народний депутат сьомого скликання Руслан Панчишин надав юридичне обґрунтування:

«Як політик хочу сказати наступне. Особисто я проти розпуску Верховної Ради України, оскільки вважаю, що це суперечить державним інтересам.  Для того, щоб сьогодні говорити про розпуск Ради, спочатку потрібно ввести зміни до ЗУ «Про вибори народних депутатів України». На мою думку, вибори до Верховної Ради мають пройти тільки за відкритими списками.

Як юрист і науковець можу сказати, що для дострокового розпуску Верховної Ради існують чіткі умови, передбачені Конституцією України. Так, відповідно до ст. 90 Конституції, Президент дійсно має право достроково припинити повноваження Верховної Ради в трьох випадках:

• у разі нездатності депутатського корпусу протягом місяця сформувати парламентську коаліцію;
• у разі неможливості протягом 30 днів під час однієї сесії відкрити пленарні засідання;
• у разі, якщо після відставки Кабінету міністрів протягом 60 днів не сформовано новий уряд.

Але таке право обмежене у часі. Повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені Президентом в останні шість місяців його повноважень або повноважень Верховної Ради. Відповідно, Президент Петро Порошенко вже такої можливості не має, а переможець президентських перегонів Володимир Зеленський — ще не має. Повноваження парламенту VIII скликання спливають 27 листопада 2019 року, коли має відбутись перше засідання нового складу. Отже, враховуючи зазначене, можу стверджувати з 100% ймовірністю: парламент нинішнього скликання допрацює повну каденцію».

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала репортаж з пленарного засідання Верховної Ради щодо призначення дати інавгурації.