16 листопада 2016 року розігрався справжній бойовик у жанрі вестерну: на військовослужбовців фельд'єгерського зв'язку, які перевозили цінності залізницею, було здійснено озброєний напад невідомих осіб. Метою нападу було заволодіння золотими зливками, які належали ПАТ «Діамантбанк» та перевозилися з Києва до філіалу банку в Запоріжжі. Власне, саме ці цінності й були викрадені невідомими гангстерами під час нападу.
Стягнути збиток «Діамантбанк» вирішив з головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Історія судового процесу виглядала наступним чином:
Сумніви Верховного Суду були викликані відсутністю відповіді на питання, що таке цінне відправлення та чи належать золоті зливки до таких цінних відправлень. Також незрозумілим було, чи є правомірною доставка золотих зливків за допомогою служби спеціального зв'язку.
Рішенням Господарського суду Києва від 22.01.2019 у задоволенні позову знову відмовлено. Суд дійшов висновку, що цінні посилки надавались позивачем запакованими, і відповідач лише в окремих випадках міг перевіряти вміст відправлень. Опис цінностей в іноземній валюті (банківський метал) є неналежним доказом, оскільки складений позивачем в односторонньому порядку і не містить відомостей про перевірку вкладеного відповідачем.
Доказів встановлення у судовому порядку обставин порушення службовими особами відповідача вимог законодавства при виконанні їх службових обов'язків під час доставки відправлення за спірним договором, що мають ознаки кримінального правопорушення, матеріали справи не містять.
Північний апеляційний господарський суд у справі №910/1169/17 вирішив, що право особи на відшкодування збитків у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов'язку по договору має ставитись у пряму залежність від добросовісності виконання другою стороною положень такого договору. Суд дійшов висновку, що намагання банку пересилати грошові кошти способом, який прямо заборонений законом, є формою зловживання правом. У свою чергу, зловживання не може результуватись у користуванні благами, які отримані шляхом такого зловживання. Зловживання як таке не підлягає судовому захисту.
Спірне відправлення мало бути подане для пересилання відкритим для перевірки його вкладення і складання відповідного опису. Не перевіривши вміст пакету, відповідач не міг знати, що зобов'язаний прийняти цей пакет у відкритому вигляді та перевірити його вміст з обов'язковим складанням відповідного опису. Вкладаючи у відправлення валютні цінності, позивач мав усвідомлювати, що він порушує законодавчо встановлену процедуру перевезення валютних цінностей та, відповідно, передбачати очікувані ризики такого порушення.