Одним з найбільш проблемних питань державної служби залишається обмеження для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості здійснювати сумісництво та суміщення з окремими видами діяльності. Відомо багато випадків суперечливого тлумачення змісту таких обмежень.
Наприклад, у справі №760/13989/16-п суддя Солом'янського районного суду притягнула до відповідальності працівницю НАБУ за викладацьку діяльність у якості тренера заходу. Натомість Апеляційний суд Києва зазначену постанову скасував та закрив провадження.
Закон України «Про запобігання корупції» значною мірою обмежує державних службовців у можливості займатися іншою діяльністю. Відповідно до ст. 25 Закону посадовцям забороняється:
До речі, ці обмеження не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.
Порушення зазначених вимог тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме:
Така відповідальність закріплена ст. 1724 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Наслідком притягнення до адміністративної відповідальності є припинення державної служби на підставі п. 3 ст. 84 Закону України «Про державну службу», де мова йде про набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
Згідно з рішення НАЗК №317 від 13.07.2017 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції», заборона особі, звільненій з посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.
Проте Верховний Суд у справі №817/3214/15 вирішив інакше, коли погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, одночасно перебуваючи на посаді керівника ПП «Полістар-Трейд» та на посаді першого заступника начальника головного територіального управління юстиції у Рівненській області, порушив встановлені законом вимоги, заборони та обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, які, зокрема, визначені ст. 25 Закону №1700-VII.
Суд відхилив доводи позивача, що оскільки відсутнє рішення суду, яке підтверджувало б факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією (перелік наведений у главі 13-А КУпАП), підстав для вчинення стосовно нього дій в порядку ч. 3 ст. 65 Закону №1700-VII не було.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чого не можуть робити державні службовці.
Також ми писали, коли звільнення з державної служби вважається незаконним.