Електронний обмін даними: коли запрацює «естонське диво» в Україні

Впровадження нового електронного суспільства та якісної взаємодії між державою та громадянин є важливою складовою, фундаментом для розвитку України. Раніше ми вже писали про основні проблеми та досягнень у впровадженні електронної системи обміну даними «Трембіта».  

Більш детально про основні кроки уряду у сфері інформаційних послуг «Судово-юридичній газеті» розповів перший заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування України Олексій Вискуб.

— У Плані заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи електронних послуг в Україні на 2019–2020 на І квартал 2019 року серед ключових позицій значиться запровадження електронної взаємодії для оптимізації порядку надання пріоритетних послуг з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів («Трембіта»). Проте на кінець березня єдиним, хто підключився (1 березня) до цієї системи, є Міністерство фінансів. Чому процес зупинився на етапі укладання угод з державними органами?

— Так, Міністерство фінансів України — це перше відомство, що підписало угоду про підключення своїх реєстрів до системи електронної взаємодії «Трембіта», але не єдине. Протягом березня і початку квітня угоди на підключення укладено також з Держлікслужбою, Пенсійним фондом і Нацслужбою здоров’я України. Буквально кілька днів тому відповідну угоду ми також підписали з Міністерством внутрішніх справ України. Очікуємо, що впродовж цього місяця цей перелік доповниться угодами з ДФС і Міністерством юстиції. Тож як бачите, ми перейшли до фази активного укладення угод на підключення реєстрів до «Трембіти». Проте це доволі складний процес, адже реєстри, якими опікується те чи інше відомство, повинні бути готові до електронної взаємодії.

Існування реєстрів базується на 11 кодексах, 150 законах та 31 нормативному акті. І всі ці законодавчі документи по-різному визначають, що таке електронний реєстр, як він повинен функціонувати і наповнюватися. Відсутність єдиних правил створення і ведення реєстрів призвела до того, що публічні реєстри та бази даних держави створюються хаотично. Відтак, складно контролювати їх кількість, призначення та вести облік. У своїй роботі ми досить часто стикаємося з ситуацією, що дані в реєстрах заповнені некоректно. Наприклад, прізвище людини написано російською, або з маленької літери, або замість повного імені та по батькові лише ініціали. Все це потрібно виправляти. До того ж, лише 60% публічних реєстрів мають атестовані комплексні системи захисту інформації, а це є обов’язковою умовою для підключення до електронної взаємодії, адже 80% реєстрів містять персональні дані.

— Система X-ROAD як основа для «Трембіти», була передана Держагентству з питань електронного урядування 27 жовтня 2017 року. На якому етапі до повноцінної роботи знаходиться зараз «Трембіта»?

— Дійсно, основою системи «Трембіта» є удосконалена естонська платформа обміну даними X-ROAD, яка була обрана за підсумками міжнародного тендеру. Наприкінці 2017 року ця система була придбана на кошти Європейського Союзу, і Держагентство з е-урядування розпочало роботу по її адаптації до українських умов. У тому числі з точки зору захисту інформації. Впродовж року ми закуповували і встановлювали необхідне обладнання для повноцінного функціонування системи, а також здійснювали тестові роботи. Тривалий час «Трембіта» працювала в режимі дослідної експлуатації, щоб упевнитися, що вона є дійсно захищеною і надійною для повноцінного обміну інформацією.

В останні дні грудня 2018 року Держагентство е-урядування отримало Експертний висновок Держспецзв’язку про відповідність компонентів системи «Трембіта» вимогам з технічного захисту інформації. З того моменту ми отримали всі права та необхідні погодження, аби розпочати підключення перших реєстрів. І перші угоди з відомствами, на балансі яких зосереджені ключові реєстри, вже укладено. Зараз система розгорнута на серверах і готова до впровадження.

Я з повною упевненістю можу сказати, що система має високий рівень безпеки. «Трембіта» передбачає децентралізований підхід до збереження даних, тож ризик несанкціонованої зміни інформації чи її витоку нівелюється. Окрім того, інформація зберігається не на одному сервері, як при централізованому підході, який є на сьогодні, а на кількох. Це робить безглуздими будь-які спроби злому, адже повну інформацію таким чином отримати не вдасться і змінити її зміст також.

— Система X-ROAD — це також і «електронні вибори». Чи не варто було б запровадити подібну систему до президентських виборів? І чи планується її впровадження до парламентських виборів у 2019 році?

— Електронне голосування може реалізовуватися як за допомогою електронних засобів, так і через автоматичний підрахунок голосів за допомогою електронних пристроїв та спеціального програмного забезпечення. Якщо мова йде про можливість дистанційного голосування через інтернет, то для цього необхідно, щоб кожен громадянин мав засоби електронної ідентифікації. Це може бути цифровий підпис, MobileID або ж ID-карта. У переважній більшості сьогодні лише приватні підприємці мають цифрові підписи. Якщо ж говорити загалом, то близько 5 млн українців у віці від 16 років мають електронну ідентифікацію. Враховуючи, що в Україні на сьогодні 35 млн виборців (за даними ЦВК), це близько 15%.

Ще один важливий фактор — люди повинні довіряти онлайн-голосуванню. Тобто це ще певною мірою питання ментальне.

Третій аспект забезпечення електронних виборів — технічний. Як я казав, в Україні є проблема з хаотичністю даних у державних реєстрах, з дублюванням даних, з некоректним наповненням реєстрів і неактуальністю відомостей. Щоб виправити цю ситуацію, урядом подано до парламенту законопроект №8602 «Про публічні електронні реєстри». Ми очікуємо, що народні депутати його приймуть ще в першій половині цього року.

Проте «Трембіта» дійсно стане одним з ключових елементів для здійснення дистанційного електронного голосування. Адже саме вона зможе забезпечити захищений обмін даними між базовими реєстрами, що будуть використовуватися при електронному голосуванні (демографічний реєстр, реєстр виборців тощо). Як відомо, Демографічний реєстр почав існувати лише з 2013 року. Він поступово наповнюється, проте ще не покриває усіх громадян України. Окрім того, єдиного адресного реєстру в Україні досі не створено.

— Коли планується повноцінна робота системи в усіх її аспектах, з реальною взаємодією користувача та реєстрів?

— Незважаючи на те, що тривалий час реєстри створювалися та розвивалися хаотично, сьогодні ми маємо чудову нагоду здійснити фундаментальні системні зміни у цій сфері. Безумно, досягти швидких результатів можна тільки завдяки комплексному підходу, коли всі інституції, відповідальні за цей процес, почнуть діяти злагоджено на всіх рівнях.

Створення екосистеми публічних реєстрів сьогодні є найважливішим завданням держави в напрямку розвитку електронного урядування. Необхідно зупинити хаотичне розповсюдження, дублювання даних та створення нових державних ресурсів, які не відповідають єдиним технічним та семантичним вимогам. Побудова чіткої ієрархічної моделі держреєстрів і баз даних дозволить ефективно управляти інформацією та витратами на її створення, обробку та захист, що значно зменшить навантаження на державний бюджет. Адже сьогодні Україна щороку витрачає на підтримку лише 25 пріоритетних державних реєстрів понад 500 млн грн. Загалом в Україні налічується понад 350 публічних реєстрів, якими опікуються більше 80 різних державних відомств.

— Що потребувало більше часу — безпосередня доробка системи, що взята за основу, чи процес підключення державних реєстрів до неї?

— На доробку системи, закупівлю і встановлення необхідного обладнання, а також на отримання усіх сертифікатів і дозволів ми витратили більше року. А на укладення перших угод з відомствами про приєднання ключових реєстрів — лише 3 місяці. Найбільша кількість реєстрів в Україні належить Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Пенсійному фонду та Міністерству юстиції. Загалом це 80 ключових реєстрів.

— При повноцінному запуску системи, скоріш за все, з’являться прогалини та недоліки, які можна виявити лише на практиці. І система «Трембіта» знову буде дороблятись та вдосконалюватись. Чи не буде такої ситуації, що за час, що буде витрачено на введення та підключення системи, вона стане просто неактуальною?

— Структура і концепція системи були обрані таким чином, що її актуальність не викликає сумнівів. Оскільки технології постійно змінюються, безумовно, можуть змінюватися і якісь стандарти чи певні вимоги до захисту інформації та обміну даними. Звісно, в цьому контексті система буде актуалізуватися, щоб постійно бути максимально захищеною і функціональною. Проте сама архітектура «Трембіти» залишатиметься незмінною. Разом з тим, доопрацювання ніяк не будуть заважати безперебійній роботі системи.

Довідка:

«Трембіта» — це система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, яка дозволяє будувати безпечні інформаційні міжвідомчі взаємодії державним органам та органам місцевого самоврядування через інтернет шляхом обміну електронними повідомленнями між їх інформаційними системами. Основу системи «Трембіта» становить удосконалена естонська платформа обміну даними X-ROAD, яка є фундаментом естонського цифрового суспільства.

«Трембіта» реалізується Державним агентством з питань електронного урядування України у співпраці з «Академією електронного управління», компаніями Cybernetica Ltd та SoftXpansion Ltd у межах проекту EGOV4UKRAINE програми «U-LEAD з Європою». Наприкінці 2018 року отримано експертний висновок Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на захищений компонент системи взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що у Верховній Раді розглядають ІТ-закон про електронні реєстри. 

Також ми висвітлювали перспективи  українців голосувати в інтернеті.