Майор Мельніченко поскаржився в суд на дії слідчого

13.03.2019 у провадження Печерського районного суду Києва надійшла скарга захисника підозрюваного у кримінальному провадженні адвоката Розинської Н. М. на постанову про зупинення кримінального провадження від 02.12.2016, винесену прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, скоєних працівниками правоохоронних органів.

Досудове розслідування у справі за обвинуваченням у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, перевищення службових повноважень, а також легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 209 КК України, зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з оголошенням підозрюваного у розшук.

В обґрунтування своїх доводів адвокат вказує на:

• необґрунтованість підозри;
• бездіяльність прокурора;
• свідоме порушення принципу розумності строків у кримінальному провадженні та ігнорування вимог ст. 9 КПК України;
• те, що постанова про зупинення досудового розгляду є безпідставною та необґрунтованою.

Скарга була залишена без задоволення. За матеріалами кримінального провадження №42015000000001762:

ОСОБА_3, будучи службовою особою, відповідальною за проведення оперативно-технічних оглядів у особливо-режимному приміщенні — службовому кабінеті Президента України, в період з лютого до вересня 2000 року, перебуваючи у злочинній змові з не встановленими слідством особами, з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу в Україні провів незаконне технічне прослуховування робочого кабінету Президента України, здійснивши аудіозаписи розмов глави держави та інших службових осіб, які там відбувалися. У подальшому упродовж 2002–2004 років ОСОБА_3, діючи умисно на шкоду національній безпеці України, з корисливих мотивів незаконно зібрані звукозаписи розмов вищих посадових осіб держави, що становили державну таємницю, передав представникам іноземних організацій.

Крім того, ОСОБА_3, діючи умисно, вчинив ряд дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження коштів та іншого майна, одержаного внаслідок продажу ним відомостей, що становлять державну таємницю, чим вчинив легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до показань свідків, ОСОБА_3 вигідно вклав грошові кошти, отримані від продажу записів, в Україні і Сполучених Штатах Америки, придбавши активи підприємств, рухоме та нерухоме майно.