Фабула справи №916/2864/17: заступник прокурора області звернувся до господарського суду з позовом до обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження обласної державної адміністрації про надання земельної ділянки в оренду. Земельна ділянка була передана в оренду фізичній особі. Позов був обґрунтований тим, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, проект відведення земельної ділянки, переданої в оренду, не затверджувалися, дозвіл на розробку відповідної землевпорядної документації не надавався, надана земельна ділянка розташована у нормативно визначених межах прибережної смуги, належить до земель водного фонду та не може передаватися у користування як земля рекреаційного призначення.
Рішенням господарського суду позов було задоволено, розпорядження обласної державної адміністрації визнано незаконним і скасовано. В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що прийняття спірного розпорядження щодо передачі третій особі в оренду земельної ділянки без урахування нормативно встановлених характеристик земельної ділянки як такої, що розташована у межах водоохоронної зони з встановленим режимом прибережної захисної смуги та без розробки відповідного проекту землеустрою прибережної захисної смуги суперечить приписам Водного та Земельного кодексів України; віднесення земельної ділянки до земель рекреаційного призначення жодним чином не спростовує факт її розташування у межах прибережної захисної смуги, на яку розповсюджується режим законодавчо встановленої водоохоронної зони.
Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував, закрив провадження у справі та вказав, що господарський суд дійшов помилкового висновку щодо необхідності розгляду справи в порядку господарського судочинства. Позивач звернувся з позовом про визнання незаконним розпорядження адміністрації про надання земельної ділянки фізичній особі в оренду. Такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права фізичної особи. Вказана правова позиція, на думку суду апеляційної інстанції, узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16 травня 2018 року в справі №911/4144/16.
Велика Палата Верховного Суду встановила відсутність порушень під час закриття провадження у цій справі. У постанові від 02.04.2019 у справі №916/2864/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розпорядження органу місцевої влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання такого акта незаконним має розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатом його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне, й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання незаконним розпорядження можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред’являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред’явлення позовної вимоги про визнання розпорядження незаконним є оспорювання цивільного права особи.
З огляду на зазначене, враховуючи, що предметом спору у справі №916/2864/17 є розпорядження відповідача, яким надано в оренду фізичній особі земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, належне цій фізичній особі, метою передачі в оренду є реконструкція та обслуговування розміщеного на цій земельній ділянці нерухомого майна, що знаходиться у власності цієї особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що цей спір є приватноправовим і за суб’єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про зміну цільового призначення земельної ділянки у разі зміни об’єкта будівництва.