Зловживання процесуальними правами: судді з Литви, Латвії та Касаційного цивільного суду ВС ділилися досвідом

25 березня 2019 року судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду спільно з колегами з Литви та Латвії обговорили проблемні питання застосування норм права, зокрема запобігання зловживанню процесуальними правами, вирішення конфліктів між принципами права, колізії між загальними та спеціальними правовими нормами.

Захід відбувся в рамках Програми підготовки для підтримання кваліфікації суддів Верховного Суду у КЦС. У зустрічі взяли участь  голова Касаційного цивільного суду ВС Борис Гулько, секретар Першої судової палати Касаційного цивільного суду, секретар пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, голова Вищого адміністративного суду Литовської Республіки Гінтарас Крижявічюс, суддя Департаменту з розгляду цивільних справ Верховного Суду Латвійської Республіки (наразі відряджений до Конституційного Суду) Алдіс Лавінч, суддя Департаменту з розгляду кримінальних справ Верховного Суду Латвійської Республіки Аійа Бранта, суддя Департаменту з розгляду адміністративних справ Верховного Суду Латвійської Республіки Аніта Ковалевська, суддя Адміністративної палати Верховного суду Латвії, ad hoc суддя Європейського суду з прав людини та професор юридичного факультету Університету Латвії, постійний радник Проекту ЄС Twinning "Зміцнення інституційної спроможності Верховного Суду України в галузі захисту прав людини на національному рівні" Яутріте Брієде.

Борис Гулько на початку зустрічі  привітав іноземних гостей та підкреслив, що питання, які  будуть обговорюватися, вже застосовуються в практичній площині Касаційним цивільним судом. Зокрема, вже є рішення, якими було передбачено застосування заходів до тих осіб, які навмисно затягували процес, зловживаючи своїми процесуальними правами. Голова  Суду впевнений, що суд  зобов’язаний роз’яснити особі її права та порядок відправлення судочинства, оскільки не всі випадки на перший погляд недобросовісної поведінки є зловживанням правами. Дмитро Луспеник у своєму виступі згадав про баланс застосування конституційних принципів у практиці суду та при розмежуванні пріоритетів публічного і приватного інтересів.

Суддя Алдіс Лавінч підкреслив, що  Латвія, Естонія, Литва були у тій ситуації, коли велика кількість справ знаходилась у Верховному Суді, але шляхом реформ  ці країни впоралися з навантаженням на суди. Були введені касаційні фільтри, які допомогли розібратися з великою кількістю  справ. Щоб вирішити це питання, треба брати до уваги  різні обставини: і менталітет, і соціально-економічні обставини.

Гінтарас Крижявічюс окресли роль, яка відведена касаційному суду. За його словами, касаційний суд не має багаторазово повертатися до питання застосування норми права, що вже було ним вирішено. Дуже важливою є стала практика щодо відмов у відкритті провадження. Крім того, доповідач розкрив проблеми, які пов’язані з неправильним перекладом судових рішень з іноземних мов.

Аійа Бранта та Аніта Ковалевська висвітлили питання викладення короткого змісту судових рішень та практику Європейського суду з цього питання. Також вони поділилися власним досвідом перегляду судових рішень та висловили думку про зловживання учасниками судового розгляду процесуальними правами.