Апелянт звинуватив головуючого суддю у зловживанні службовим становищем

21 березня 2019 року суддя Північного апеляційного господарського суду повідомив Вищу раду правосуддя про факт втручання у його діяльність як головуючого судді (судді-доповідача) у справі. 

Починаючи з 17.05.2018, в провадженні колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, а після його ліквідації з 25.10.2018 — у провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду перебуває справа про банкрутство ЗАТ «Планета-Буд» за апеляційною скаргою АТ «Сбербанк».

За час розгляду цієї справи від представника АТ «Сбербанк» надходило чимало заяв про відвід колегії суддів або ж окремого судді. В обґрунтування вказаних заяв апелянт посилався на те, що даних суддів було обрано для розгляду справи шляхом втручання в роботу автоматизованої системи, а також на проведення судових засідань із значним запізненням і навіть нібито намагання суду створити перешкоди у правах банку щодо обізнаності з ходом слухання справи. Усі ці заяви про відвід були визнані необґрунтованими, а відтак, не були задоволені.

5 березня 2019 року представник банку знову подав заяву про відвід головуючого судді від розгляду зазначеної справи, мотивуючи це наявністю судового рішення (ухвали Шевченківського районного суду Києва від 21.01.2019) про зобов’язання уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості про злочин, вчинений цим суддею у зв’язку з подіями, пов’язаними із слуханням даної господарської справи. Апелянт звернувся до СБУ та ДБР із заявами про наявність, на його думку, в діях судді кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

Між тим, такий корупційний злочин, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, карається арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, із штрафом від 4250 до 12750 грн.

Суддя вважає, що такими діями представник банку намагається схилити його задовольнити заяву про відвід та зайняти позицію однієї зі сторін спору. Служитель Феміди зазначає, що згідно рішення Ради суддів України від 08.06.2017 №34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», з урахуванням змін, внесених відповідно до рішення Ради суддів України від 01.03.2019 №13: «…Подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в ЄРДР відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 КК України (втручання в діяльність судових органів)».

Тож суддя вважає, що за таких обставин дії апелянта щодо багаторазового подання безпідставних та необґрунтованих заяв про відвід його як головуючого судді у справі, а також звернення представника банку до СБУ та ДБР із заявами про злочин, вчинений суддею у зв’язку із слуханням даної господарської справи, можна вважати зловживанням своїми процесуальними правами апелянтом, направленим на здійснення тиску на суд з метою схиляння головуючого зайняти позицію однієї зі сторін спору та прийняття вигідного банку рішення, що, у свою чергу, свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 376 ККУ.

Тепер правоохоронним органам належить розібратися, в чиїх діях дійсно є ознаки кримінального правопорушення і які з цих взаємних звинувачень знайдуть своє підтвердження.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, хто насправді розсилає погрози у суди. 

Також ішлося про те, що суддів Господарського суду Дніпропетровщини попросили «поділитись хабарем».